ПСИХОЛОГІЧНА КОРЕКЦІЯ ТРИВОЖНИХ РОЗЛАДІВ ОСОБИСТОСТІ В СИТУАЦІЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Анотація

У статті обґрунтовано, що тривала невизначеність, спричинена війною, вимушеною міграцією, соціально-економічною нестабільністю та кризовими суспільними змінами, виступає потужним психотравмувальним чинником, який значно підвищує ризики виникнення тривожних розладів особистості. Показано, що емоційні, когнітивні, поведінкові й соціально-психологічні наслідки впливу невизначеності є комплексними та проявляються в підвищеній напрузі, генералізованій тривозі, депресивних тенденціях, розвитку соціальній ізоляції та зниженні загальної якості життя. У статті представлено теоретичний аналіз феномену невизначеності та її ролі у формуванні тривожних розладів з опорою на сучасні зарубіжні та вітчизняні психологічні концепції. Окреслено психологічні механізми, через які невизначеність посилює тривожність: когнітивні викривлення, негативне прогнозування, внутрішній контроль небезпеки, емоційна нестабільність та недостатній рівень толерантності до неоднозначних ситуацій. Емпірична частина дослідження була спрямована на виявлення особливостей прояву нетерпимості до невизначеності та рівня тривожності. Отримані дані свідчать про те, що підвищена чутливість до невизначеності виступає одним із провідних предикторів розвитку тривоги. На основі теоретичних висновків і результатів емпіричного аналізу запропоновано комплексну модель психологічної корекції тривожних розладів особистості. Програма передбачає елементи позитивної психотерапії, когнітивно-поведінкового підходу, майндфулнес-практик, технік розвитку толерантності до невизначеності. Показано, що впроваджена корекційна програма сприяє зниженню рівня тривожності, підвищенню стресостійкості, розвитку емоційної регуляції. Матеріали статті можуть бути використані в практиці психологічного консультування, психотерапії та в системі психопрофілактики для роботи з особами, які перебувають у ситуаціях тривалого стресу й невизначеності.