ВПЛИВ КОЛЕКТИВНОЇ ТРАВМИ НА ПСИХОЕМОЦІЙНІ СТАНИ ЮНАКІВ В УМОВАХ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2025-4-4Ключові слова:
колективна травма, психоемоційні стани, юнаки, війна, вторинна травматизація, трансгенерційна передача, психологічна та психосоціальна підтримкиАнотація
У статті здійснено теоретичний аналіз сутності колективної травми як багатовимірної категорії на основі поняттєво-категоріального аналізу в поєднанні із загальнонауковими методами дослідження. Запропоновано історичний екскурс становлення дослідження колективної травми в зарубіжній та вітчизняній психології. Проаналізовано актуальні дослідження ролі колективної травми в контексті становлення групової ідентичності та консолідації українського суспільства. Висвітлено суттєві прояви та чинники, що впливають на особливості переживання колективної травми. Серед дієвих механізмів функціонування колективної травми розкрито сутність трансгенерційної передачі травматичного досвіду. Розглянуто рівні переживання колективної травми. Висвітлено результати сучасних досліджень українських і західних науковців, спрямованих на аналіз деструктивних наслідків впливу колективної травми як на безпосередніх її учасників, так і на тих, хто залучений до неї опосередковано. Автори статті проаналізували наукові доробки вітчизняних учених, які підкреслюють високий ризик психоемоційних порушень у дітей, зумовлених тривалими травматичними подіями, інформаційним перенасиченням, порушенням почуття безпеки та невизначеністю майбутнього. У центрі уваги – специфічні механізми впливу колективної травми на психіку юнаків, зокрема вторинна травматизація, трансгенерційна передача травматичного досвіду, емоційна включеність у події війни та дія візуального контенту, що посилює емоційні реакції. На основі узагальнення наукових джерел окреслено типові психоемоційні стани юнаків в умовах війни: підвищену тривожність, депресивні прояви, агресивність, напругу, ригідність, схильність до соціальної ізоляції та зниження мотивації до навчання. Показано, що переживання колективної травми негативно впливає на емоційну регуляцію, міжособистісну взаємодію, соматичне здоров’я та процеси особистісного становлення юнаків. Висвітлено результати емпіричного дослідження, спрямованого на вивчення психоемоційних станів юнаків в умовах війни. Доведено, що емоційне самопочуття юнаків погіршується на тлі зростання тривожності, ригідності, фрустрації та агресивності. Наголошено на важливості розроблення комплексних програм психологічної та психосоціальної підтримки дітей як найбільш уразливої групи населення в умовах війни.
Посилання
Агаєв Н. А., Кокун О. М., Пішко І. О., Лозінська Н. С., Остапчук В. В., Ткаченко В. В. Збірник методик для діагностики негативних психічних станів військовослужбовців : методичний посібник. Київ : НДЦ ГП ЗСУ, 2016. 234 с.
Горностай П. П. Колективна травма як проблема соціальної та політичної психології. Проблеми політичної психології. 2018. № 21 (1). С. 54–68. DOI: https://doi.org/10.33120/popp-vol21-year2018-5.
Горностай П. П. Колективна травма як складна соціальна ситуація: системно-понятійний аналіз. Наукові студії із соціальної та політичної психології. 2021. Вип. 48 (51). С. 100–111. DOI: https://doi.org/10.33120/sssppj.vi48(51).242.
Зливков В. Психологічна допомога дітям війни у соціокультурному контексті. Київ : Інститут психології НАПН України, 2022.
Зливков В., Лукомська С. Нариси з історії становлення мілітарної ідентичності українців : монографія. Київ – Ніжин : ФОП Лисенко М. М., 2023.
Зливков В., Лукомська С., Євдокимова Н., Ліпінська С. Діти і війна : монографія. Київ – Ніжин : Видавець ПП Лисенко М. М., 2023. 221 с.
Кісь О. Колективна пам’ять та історична травма: У пошуках власного голосу… Харків : Торгсін Плюс, 2010. С. 171–191.
Кочубей О. Психоемоційні стани дітей-переселенців: проблеми адаптації. Київ : Інститут психології НАПН України, 2023.
Маклюк О., Бессонова М. Історичні колективні травми: особливості прийняття та подолання. Eмінак. 2023. № 3. С. 272–293. DOI: https://doi.org/10.33782/eminak2023.3(43).670.
Методики вивчення повсякденного стресу і способів розв’язання кризових життєвих ситуацій / О. Я. Кляпець, Б. П. Лазоренко, Л. А. Лєпіхова, В. В. Савінов ; за ред. Т. М. Титаренко. Київ : Міленіум, 2009. 120 с.
Огієнко В. І. Історична травма Голодомору: проблема, гіпотеза та методологія дослідження. Національна та історична пам’ять. 2013. № 6. С. 145–156.
Психологічна підтримка в цифрах: як «Голоси дітей» допомагають дітям і родинам у час війни. URL: https://voices.org.ua/news/psihologichna-pidtrimka-v-cifrah-yak-golosi-ditej-dopomagayut-dityam-irodinam-u-chas-vijni (дата звернення 14.11.2025).
Психологія професійної діагностики та професійного консультування : практичний посібник / Ігнатович О. М., Татаурова-Осика Г. П., Шевенко А. М.; за ред. О. М. Ігнатович. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2021. 225 с.
Ренан Е. Що таке нація? Націоналізм. Теорії нації та націоналізму від Йогана Фіхте до Ернеста Гелнера : антологія / упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. Київ : Смолоскип, 2010. С. 253–263.
Ройз С. Психологічна допомога дітям під час війни : добірка практичних інструментів і порад від психологині Світлани Ройз. Нова українська школа. URL: https://nus.org.ua/view/psyhologichnadopomogadityam-pid-chas-vijny-dobirka-praktychnyh-instrumentiv-iporad-vid-psyhologyni-svitlany-rojz/(дата звернення: 20.11.2025).
Сторожук С. В., Гоян І. М., Федик О. В. Роль колективної пам’яті в процесі формування національної єдності: український вимір. Гуманітарний часопис. 2018. № 1. С. 11–22.
Суший О. Проблема колективної травми в українському соціумі та пошук стратегій її опанування. Наукові записки ІПіЕНД ім. Кураса НАН України. 2014. № 6 (74). С. 18–32.
Телуха С. С. Травматична пам’ять про Чорнобиль та Фукусіму. Вісник НТУ «ХПІ». 2021. № 1. С. 22–28. DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5244.55.2022.269589.
Титаренко Т. М. Посттравматичне життєтворення: способи досягнення психологічного благополуччя. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2020. URL: https://www.academia.edu/46161845.
Франкова І., Чабан О., Петренко Г., Токарчук А. Колективна травма населення України: реалії, перспективи… Психосоматична медицина. 2023. № 8 (3). DOI: https://doi.org/10.26766/pmgp.v8i3.442.
ЮНІСЕФ. Ментальне здоров’я дітей під час війни: аптечка. Київ, 2023. URL: https://www.unicef.org/ukraine/parenting-hub (дата звернення: 18.11.2025).
ЮНІСЕФ. Огляд гуманітарної ситуації та потреб дітей в Україні, 2024–2025. URL: https://www.unicef.org/media/175396/file/Ukraine-Humanitarian-SitRep-September-2025.pdf (дата звернення 18.11.2025).
Bjornsson A. S., Hardarson J. P., Valdimarsdottir A. G., et al. Social trauma and its association with posttraumatic stress disorder and social anxiety disorder. Journal of Anxiety Disorders. 2020. Vol. 72. DOI: https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2020.102228.
Erikson K. Everything in Its Path. New York : Simon and Schuster, 1976. 284 р.
Storozhuk S., Kryvda N. Collective trauma and group identity. Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy. 2023. Vol. 11 (1). P. 221–231. DOI: https://doi.org/10.31548/hspedagog14(1).2023.221-231.
Suedfеld P. Reactions to Societal Trauma: Distress and/or Eustress. Political Psychology. 1997. Vol. 18 (4). P. 849–861. https://doi.org/10.1111/0162-895x.00082.
Volkan V. Bloodlines: From Ethnic Pride to Ethnic Terrorism. New York : Farrar, Straus and Giroux, 1997.
Watson M. F., Bacigalupe G., Daneshpour M., et al. COVID-19 Interconnectedness: Health Inequity, the Climate Crisis, and Collective Trauma. Family Process. 2020. Vol. 59 (3). Р. 832–846. DOI: https://doi.org/10.1111/famp.12572.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
