ПСИХОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ПРОЯВУ РЕВНОЩІВ ЯК ФЕНОМЕНУ ПОДРУЖНЬОГО ЖИТТЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-2-19

Ключові слова:

ревнощі, подружні відносини, самоповага, міжособистісна довіра, домагання в шлюбі, рольові очікування

Анотація

У статті представлено результати емпіричного дослідження психологічних передумов прояву ревнощів у шлюбних партнерів. Ревнощі визначено як негативно забарвлене почуття у міжособистісних відносинах, що має складну психологічну структуру, та відображає сумніви щодо вірності, кохання та відданості партнера. Представлено комплекс психологічних передумови прояву ревнощів як феномену подружнього життя: рівень розвитку самоповаги; ступінь узгодженості рольових очікувань та домагань; здатність до міжособистісної довіри. За результатами дослідження в жінок і чоловіків ревнощі проявляються на середньому рівні, що вказує на баланс між природними почуттями захисту відносин та відсутністю деструктивних дій або емоцій. Встановлено, що жінкам більшою мірою властиво почуття ревнощів. Зафіксовано середній рівень розвитку самоповаги для більшості досліджуваних жінок і чоловіків, що характеризується певною узгодженістю між впевненістю у власних силах і об'єктивним усвідомленням своїх недоліків, потребою зовнішнього схвалення для відчуття внутрішнього комфорту. Виявлено, що найбільш значущими для жінок є такі аспекти шлюбу, як інтимно-сексуальний, емоційно-психотерапевтичний та зовнішньої привабливості, а для чоловіків – емоційно-психотерапевтичний. Тобто, в цілому, жінки проявляють вищі рольові очікування та домагання у шлюбі, порівняно з чоловіками. Такі аспекти шлюбу, як ідентифікація з партнером, господарсько-побутовий, батьківсько-виховний, соціальної активності проявляються в обох партнерів на середньому рівні. Згідно з отриманими даними, досліджуваним жінкам і чоловіками властивий середній рівень прояву міжособистісної довіри. Тобто, особи можуть мати достатню впевненість у чесності і надійності інших, але в той же час зберігають здоровий рівень обережності і не віддаються на розсуд насамперед на підставі довіри без додаткового підтвердження. В ході кореляційного аналізу припущення про те, що почуття ревнощів є структурно складним утворенням, на виникнення та прояв якого впливає комплекс психологічних передумов (рівень розвитку самоповаги, ступінь узгодженості рольових очікувань та домагань у шлюбі, здатність міжособистісної довіри), було підтверджено.

Посилання

Антонова З.О., Левицька Т.Л., Петяк О.В. Психологічні особливості прояву ревнощів як феномену подружнього життя у студентських сім’ях. International Academy Journal : Web of Scholar, 2019. 1 (31), Vol. 2. P. 50–56. https://doi.org/10.31435/rsglobal_wos/31012019/6320.

Балабух І.М. Трансформація сімейно-шлюбних орієнтацій сучасної української молоді. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. Київ, 2009. № 4. С. 5–12.

Вірна Ж.П. Довіра до організації: психологічні індикатори стресостійкості і задоволеності працею фахівців. Психологічні технології ефективного функціонування та розвитку особистості : монографія. Суми : Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2019. С. 247–270.

Іванова І. Гендерні стереотипи розподілу сімейних ролей в українській родині. Наукові праці. Соціологія. 2015. Вип. 246. Т. 258. С. 169–174.

Петяк О. В. Психологічні особливості дефініції ревнощів та їх корекція у шлюбних партнерів : дис. … д-ра філософії : 053. Хмельницький : ХНУ, 2020. 263 с.

Потапчук Є. М., Карпова Д. Є. Моделі поведінки подружжя в реалізації основних сімейних функцій. Габітус. 2021. Вип. 21. С. 268–274. https://doi.org/10.32843/2663-5208.2021.21.47.

Простомолотов В.Ф., Простомолотова А.І. Ревнощі як психологічний та психопатологічний феномен. Психіатрія, неврологія та медична психологія. №1 (9), 2018. С. 101–108. https://doi.org/10.26565/2312-5675-2018-9-14.

Сазонова О.В. Сімейні цінності та рольові установки подружніх пар. Проблеми сучасної психології. №39, 2017. С. 272–295. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2018-39.272-295.

Федоренко Р. П. Психологія сім’ї : навч. посіб. Вид. 2-ге, змін. та доповн. Луцьк : Вежа-Друк, 2021. 480 с.

Barelds D. P. H., Dijkstra P. Relations between different types of jealousy and self and partner perceptions of relationship quality. Clinical Psychology and Psychotherapy, 2007. № 14. Рр. 176–188.

Chung M., Harris C. Jealousy as a Specific Emotion: The Dynamic Functional Model. Emotion Review. 2018. №10. https://doi.org/10.1177/1754073918795257.

Desteno D., Valdesolo P., Bartlett M. Jealousy and the Threatened Self: Getting to the Heart of the Green-Eyed Monster. Journal of personality and social psychology. 2006. №91. Р. 626–641. https://doi.org/10.1037/0022-3514.91.4.626.

Leahy R. L. The Jealousy Cure: Learn to Trust, Overcome Possessiveness, and Save Your Relationship. New Harbinger Publications, 2018. 248 р.

Petiak O. Associative and Gender Aspects of the Emotional Concept of Jealousy in the Ukrainian Linguistic Culture. East European Journal of Psycholinguistics, 2020, № 7 (1). https://doi.org/10.29038/eejpl.2020.7.1.pet.

Ramachandran V.S., Jalal B. The Evolutionary Psychology of Envy and Jealousy. Front Psychol. 2017, № 8. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2017.01619.

Shevchenko N., Kuzmych O., Hmyrina O. Personal Determination of Self-Confidence in Youth. Insight: The Psychological Dimensions of Society, 2024. № 11. Р. 123–145. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2024-11-7.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-04

Як цитувати

Шевченко, Н. Ф., & Пріт, В. І. (2024). ПСИХОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ПРОЯВУ РЕВНОЩІВ ЯК ФЕНОМЕНУ ПОДРУЖНЬОГО ЖИТТЯ. Наукові записки. Серія: Психологія, (2), 128–135. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-2-19