ПСИХОЕДУКАЦІЙНІ ЗАХОДИ ЯК СКЛАДОВА КЛІНІЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

Автор(и)

  • Анастасія Валеріївна Кабанцева Державний заклад «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр МОЗ України» https://orcid.org/0000-0001-7678-6052

DOI:

https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-2-9

Ключові слова:

психоедукація, клінічна психологія, психологічне благополуччя, ментальне здоров’я, діти, дорослі, стрес

Анотація

Життя в умовах стресових подій, коли червоною лінією проходять воєнні дії провокують загрозу безпеці, посилюють страхи майбутнього, відчуття тривоги. Подібне призводить до виснаження психологічних ресурсів особистості та загострення сприйняття того що відбувається навколо, а недостатній рівень необхідних знань про самодопомогу у таких випадках значно збільшують ризики розвитку психосоматичної, психічної та соматичної патології серед населення. Одним із завдань клінічної психології є попередження розвитку несприятливих станів психіки та зміцнення ментального здоров’я населення, що забезпечується реалізацією психоедукації. У даній статті наводиться досвід запровадження психоедукаційних заходів щодо зміцнення ментального здоров’я дітей і дорослих за розробленою авторською програмою до циклу інформаційно-психологічних ресурсних зустрічей «ХВИЛЯ ЗМІН». Програма складалася з 15 зустрічей, що проводилися один раз у два тижні. Кожна нова зустріч ґрунтувалася на попередній. Реалізована Програма серед учасників сприяла посиленню рівня знань про стрес, засоби та методи його подолання на 70%, розуміння власних емоцій та причин, що їх викликають на 50%, покращенню навичок самоконтролю, надання допомогти дитині справитися з її емоціями, забезпечення психосоціальної підтримки іншим дорослим особам на 40% відповідно. Введення у повсякденне життя практик піклування про власне ментальне здоров’я та відновлення психологічного стану посилилося на 55% від початку участі у Програмі. Поширення подібних психоедукаційних заходів є важливим засобом формування усвідомленої поведінки, здійснення контролю за власними емоційними реакціями, а також створення самою особистістю психологічно екологічного оточення для себе, своєї сім’ї, громади, що посилює як внутрішню гармонію окремої особистості, так і сприятиме відновленню соціального балансу серед населення та в державі в цілому.

Посилання

Кутько І.І. Особистість в екстремальній ситуації: соціально-стресові розлади. І.І. Кутько, О.А. Панченко, Г.С. Рачкаускас, О.М. Ліньов. Новини медицини і фармації. 2014. № 9–10. С. 3–4.

Панченко О.А. Турбулентність мислення в структурі інформаційно-психологічної безпеки особистості. Психологія і особистість. 2019. № 1(15). С. 35–53.

Панченко О.А. Постстресові розлади в умовах інформаційно-психологічної турбулентності. Психосоціальна підтримка осіб з травмою війни: міжнародний досвід та українські реалії: матеріали всеукр. наук.-практ. конф. (м. Маріуполь, 28 лют. 2018 р.) Маріуполь, 2018. С. 50–52.

Кабанцева А. В. Дитина у турбулентному часі. А. В. Кабанцева, Д. О. Костін. The 9th International scientific and practical conference “Dynamics of the development of world science” (May 13–15, 2020). Perfect Publishing, Vancouver, Canada. 2020. 1142 p. С. 543–549.

Панченко О.А., Кабанцева А.В., Сердюк І.А. Інформаційно-психологічні виклики турбулентного часу. Вчені записки Таврійського національного університету ім. Вернадського. Серія: Психологія. 2021. Том 32 (71) № 4. С. 59–64. https://doi.org/10.32838/2709-3093/2021.4/10.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-04

Як цитувати

Кабанцева, А. В. (2024). ПСИХОЕДУКАЦІЙНІ ЗАХОДИ ЯК СКЛАДОВА КЛІНІЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ. Наукові записки. Серія: Психологія, (2), 63–70. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-2-9