ПОДОЛАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ДЕФОРМАЦІЙ ПСИХОЛОГІВ МЕТОДАМИ ГЛИБИННОЇ ПСИХОКОРЕКЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-2-7Ключові слова:
професійні деформації, емоційне вигорання, чинники професійних деформацій, глибинна психокорекція, психодинамічний підхід, особистісна проблема, психологічні захистиАнотація
У статті поставлена проблема можливостей попередження виникнення та подолання професійних деформацій психологів методами глибинної психокорекції. Розглянуто феномен професійних деформацій як негативних змін в особистості фахівця під впливом професійної діяльності. Показано, що одним із проявів професійної деформації є синдром емоційного вигорання. Проаналізовано чинники виникнення, особливості прояву професійних деформацій у представників різних професій. У контексті обґрунтування методу попередження та подолання професійних деформацій виокремлено групу психологічних чинників (психологічні захисти, мотивація, негативні емоційні переживання, стрес та ін.). Стверджується, що одним із чинників професійних деформацій є особистісна проблема суб’єкта. У зв’язку із цим надання психологічної допомоги майбутнім психологам у розв’язанні їх особистісної проблематики є передумовою попередження виникнення професійних деформацій та емоційного вигорання. Розглянуто особливості організації та методи глибинної психокорекції, яка ґрунтується на методології психодинамічного підходу, що розвивається у дослідженнях академіка НАПН України Т.С. Яценко. Основними методам глибинної психокорекції є візуалізована репрезентація, глибинно-корекційний діалог, інтерпретація. Засадничим у застосуванні цих методів у процесі глибинного пізнання є врахування динаміки групових та індивідуально-особистісних змін учасників, які підпорядковуються законам позитивної дезінтеграції психіки та її вторинної інтеграції на більш високому рівні розвитку. Це надає можливість надання психологічної допомоги респонденту у розв’язанні особистісної проблеми, і як наслідок попередження виникнення або подолання професійних деформацій.
Посилання
Білова М.Е, Коваль Г.Ш., Дорошенко К.Ю. Психологічний феномен професійної деформації особистості: теоретичний аспект. Габітус. Випуск 41. 2022. С. 114–118.
Дметерко Н.В., Шайда Н.П. Дослідження розвитку рефлексивного мислення психологів-практиків на засадах психодинамічного підходу. Психологічний часопис. 2019. № 8 (19). С. 120–134. URL: http://www.apsijournal.com.
Кирбят’єв О. Професійна деформація особистості працівника правоохоронного органу як причина неналежного виконання своїх обов’язків. Юридичний вісник, 2019. № 4. C. 204–210.
Мудрик А.Б. Психологічний аналіз особливостей прояву професійних деформацій особистості на різних етапах її професіоналізації. Проблеми сучасної психології. Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 2014. Випуск 23. C. 434–446.
Папуша В.В. Професійна деструкція як предмет психологічного аналізу. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Психологія. 2023. Випуск 4. C. 5–9.
Пенькова Н.Є. Профілактики професійної деформації особистості як попередження віктимізації військовослужбовців Національної гвардії України. Південноукраїнський правничий часопис. 4-2022, Ч. 3. C. 239–244.
Психологічна безпека освітнього середовища: Вісник психологічної служби Київщини. Випуск 9 / за ред. Т. Л. Панченко. Біла Церква: КВНЗ КОР «Академія неперервної освіти», 2016. 228 с
Семиченко В.А. Психологічні зміни педагогічних працівників і їх врахування у професійній підготовці і післядипломній освіті. Чорноморський національний університет імені Петра Могили, 2015. С. 17–27. URL: https://lib.chmnu.edu.ua/pdf/ metodser/111/3.pdf.
Яценко Т.С. Теорія і практика групової психокорекції: Активне соціально-психологічне навчання. К. : Вища школа, 2004. 679 с.