FAMILY COHESION AND ADAPTABILITY IN THE STRUCTURE OF PSYCHOLOGICAL FACTORS OF ANXIETY IN YOUNG ADULTS
DOI:
https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2026-2-1Keywords:
family, family cohesion, family adaptability, anxiety, depression, young adults, family functioning, stress, psychological well-beingAbstract
The article presents the findings of a theoretical and empirical investigation of family cohesion and adaptability as psychological factors associated with anxiety among young adults. The relevance of the study is determined by the increasing level of psycho-emotional strain experienced by young people amid social instability and war, as well as by the need to identify family resources that contribute to the preservation of mental health. The study aimed to examine the characteristics of family cohesion and adaptability among young adults and to determine the nature of their associations with anxiety, stress, and depressive symptoms. The sample comprised 54 individuals aged 18–25 who were enrolled in higher education institutions in Ukraine. Family functioning was assessed using the Family Adaptability and Cohesion Evaluation Scales III (FACES-III), developed by D. H. Olson, J. Portner, and Y. Lavee. Anxiety and depressive symptoms were measured using the Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS), while stress levels were assessed using a dedicated psychodiagnostic measure. Descriptive statistics and Spearman’s rank correlation coefficient were employed for statistical analysis. The findings demonstrated that the mean anxiety score corresponded to the subclinical range, while 66.67% of respondents exhibited anxiety scores exceeding the normative threshold. Connected and separated family types predominated within the cohesion dimension, whereas structured and flexible types were most prevalent within the adaptability dimension. Statistically significant inverse associations were identified between family cohesion and anxiety (rs=-0,41), stress (rs =-0,44), and depressive symptoms (rs =-0,48), as well as between family adaptability and anxiety (rs=-0,46), stress (rs =-0,53), and depressive symptoms (rs =-0,35). The strongest association was found between family adaptability and stress levels. These findings provide grounds for considering emotional closeness, mutual support, and the flexibility of the family system as important resources for the psychological well-being of young adults. The results may be applied in psychological prevention and support programmes designed for young people with elevated anxiety levels.
References
Асєєва Ю. О., Дідух М. Л., Донченко Н. Є. Психічна резильєнтність молоді в період війни: від симптомів тривожно-депресивних розладів до моделей психологічного відновлення. Наукові перспективи. 2025. № 11(65). С. 1960–1975. DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2025-11(65)-1960-1975
Асєєва Ю. О., Ковальська Н. А., Нікіфорова П. П. Соціальна підтримка та копінг-ресурси в регуляції тривожності молоді. Ментальне здоров’я. 2026. № 1. С. 3–8. DOI: https://doi.org/10.32782/3041-2005/2026-1.1
Асєєва Ю. О., Христофорова В. С. Теоретичні основи дослідження тривожно-панічних розладів і дереалізації в умовах воєнних дій. Габітус. 2025. Вип. 75. Т. 2. С. 217–222. DOI: https://doi.org/10.32782/hbts.75.2.38
Бондарчук О. І., Карамушка Л. М. Психологічне здоров’я особистості в умовах війни і повоєнний час (Україна–Польща–Ізраїль) для освітян та психологів: серія міжнародних вебінарів. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2023. Т. 5, № 1. С. 1–4. DOI: https://doi.org/10.37472/v.naes.2023.5134
Дмитрук З. А., Смирнова О. А. Психологічні чинники формування особистісної тривожності в молодіжному середовищі: результати теоретико-емпіричного дослідження. Наукові інновації та передові технології. 2026. №2(54). С. 2476–2487. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2026-2(54)-2476-2487
Кузікова С. Б., Зливков В. Л., Лукомська С. О. Вікові особливості переживання травм війни: інтегративний підхід. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2022. № 2. С. 64–70. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-9
Левковська Л. Б. Психологічні чинники виникнення тривожності у осіб юнацького віку. Молодий вчений. 2022. № 1(101). С. 57–60. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2022-1-101-12
Присяжнюк Б. В. Сімейні фактори ризику та ресурси емоційного розвитку дітей підліткового віку. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Психологія. 2025. Т. 36(75). № 6. С. 79–83. DOI: https://doi.org/10.32782/2709-3093/2025.6/12
Савчин М. В., Василенко Л. П. Вікова психологія : навч. посіб. 3-тє вид., перероб. і допов. Київ : Академія, 2017. 366 с.
Саннікова А. О. Тривожність як стан і властивість особистості. Актуальні проблеми життєвого та професійного самоздійснення особистості : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Психологія самоздійснення особистості: теорія, досвід, практика» (Одеса, 19–20 травня 2023 р.) / відп. ред. О. П. Саннікова. Одеса : ФОП Бєлий А. Є., 2023. С. 58–65. URL: http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/17715/1/Sannikova.pdf
Тест на визначення рівня стресу за В. Ю. Щербатих. Психологічна служба Уманського національного університету садівництва. 2025. URL: https://www.udau.edu.ua/ua/departments/viddili/psixologichna-sluzhba-universitetu/prodiagnostujte-sebe/test-na-viznachennya-rivnya-stresu-za-v.-yu.-shherbatih.html
Томчук С. М., Томчук М. І. Психологія тривоги, страху та агресії особистості в освітньому процесі : монографія. Вінниця : Віндрук, 2018. 200 с.
Шевченко Н. Ф., Кучинова Н. М. Психологічні чинники прояву тривожності дитини в родинному просторі. Наукові записки. Серія: Психологія. 2024. Вип. 3(5). С. 79–86. DOI: https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-3-11.
Ainsworth M. D. S., Blehar M. C., Waters E., Wall S. Patterns of Attachment: A Psychological Study of the Strange Situation. Hillsdale, NJ : Lawrence Erlbaum Associates, 1978. 391 p.
Beck A. T., Emery G., Greenberg R. L. Anxiety Disorders and Phobias: A Cognitive Perspective. Cambridge, MA : Basic Books, 2005. 343 p.
Bowen M. Family Therapy in Clinical Practice. New York : Jason Aronson, 1978. 565 p.
Bowlby J. Attachment and Loss. Vol. 1: Attachment. 2nd ed. New York : Basic Books, 1982. 464 p.
Erikson E. H. Identity: Youth and Crisis. New York : W. W. Norton & Company, 1994. 336 p.
McLeod B. D., Wood J. J., Weisz J. R. Examining the association between parenting and childhood anxiety: a meta-analysis. Clinical Psychology Review. 2007. Vol. 27, № 2. P. 155–172. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cpr.2006.09.002
Minuchin S. Families and Family Therapy. Cambridge, MA : Harvard University Press, 1974. 268 p.
Olson D. H., Portner J., Lavee Y. FACES III: Family Adaptability and Cohesion Evaluation Scales. St. Paul, MN : University of Minnesota, Family Social Science, 1985.
Olson D. H., Sprenkle D. H., Russell C. S. Circumplex Model of Marital and Family Systems: I. Cohesion and adaptability dimensions, family types, and clinical applications. Family Process. 1979. Vol. 18, № 1. P. 3–28. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1545-5300.1979.00003.x
Yap M. B. H., Pilkington P. D., Ryan S. M., Jorm A. F. Parental factors associated with depression and anxiety in young people: a systematic review and meta-analysis. Journal of Affective Disorders. 2014. Vol. 156. P. 8–23. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2013.11.007
Zigmond A. S., Snaith R. P. The Hospital Anxiety and Depression Scale. Acta Psychiatrica Scandinavica. 1983. Vol. 67, № 6. P. 361–370. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1600-0447.1983.tb09716.x
