СІМЕЙНА ЗГУРТОВАНІСТЬ ТА АДАПТИВНІСТЬ У СТРУКТУРІ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ ТРИВОЖНОСТІ МОЛОДІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2026-2-1Ключові слова:
сім’я, сімейна згуртованість, сімейна адаптивність, тривога, депресія, молодь, сімейне функціонування, стрес, психологічне благополуччяАнотація
У статті представлено результати теоретичного та емпіричного дослідження сімейної згуртованості й адаптивності як психологічних чинників тривожності молоді. Актуальність проблеми зумовлена зростанням психоемоційного напруження серед молодих людей в умовах соціальної нестабільності та війни, а також необхідністю виявлення сімейних ресурсів збереження психічного здоров’я. Метою дослідження було визначити особливості сімейної згуртованості й адаптивності молоді та встановити характер їхніх взаємозв’язків із тривожністю, стресом і депресивними проявами. У дослідженні взяли участь 54 особи віком від 18 до 25 років, які навчаються у закладах вищої освіти України. Для діагностики сімейного функціонування застосовано Шкалу сімейної адаптації та згуртованості FACES-III Д. Х. Олсона, Дж. Портнера та Й. Лаві; тривожність і депресивні прояви визначали за Госпітальною шкалою тривоги і депресії HADS, рівень стресу – за відповідною психодіагностичною методикою. Для статистичної обробки використано описову статистику та коефіцієнт рангової кореляції Спірмена. Встановлено, що середній рівень тривожності відповідав субклінічному, а у 66,67% респондентів показники тривоги перевищували нормативний рівень. У структурі сімейної згуртованості переважали зв’язаний і розділений типи, у структурі адаптивності – структурований і гнучкий. Виявлено статистично значущі зворотні зв’язки сімейної згуртованості з тривожністю (rs=-0,41), стресом (rs=-0,44) і депресивними проявами (rs =-0,48), а також сімейної адаптивності з тривожністю (rs =-0,46), стресом (rs =-0,53) і депресивними проявами (rs =-0,35). Найтісніший зв’язок установлено між сімейною адаптивністю та рівнем стресу. Результати дають підстави розглядати емоційну близькість, взаємну підтримку та гнучкість сімейної системи як ресурси психологічного благополуччя молоді. Отримані дані можуть бути використані у програмах психологічної профілактики та підтримки молодих людей із підвищеним рівнем тривожності.
Посилання
Асєєва Ю. О., Дідух М. Л., Донченко Н. Є. Психічна резильєнтність молоді в період війни: від симптомів тривожно-депресивних розладів до моделей психологічного відновлення. Наукові перспективи. 2025. № 11(65). С. 1960–1975. DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2025-11(65)-1960-1975
Асєєва Ю. О., Ковальська Н. А., Нікіфорова П. П. Соціальна підтримка та копінг-ресурси в регуляції тривожності молоді. Ментальне здоров’я. 2026. № 1. С. 3–8. DOI: https://doi.org/10.32782/3041-2005/2026-1.1
Асєєва Ю. О., Христофорова В. С. Теоретичні основи дослідження тривожно-панічних розладів і дереалізації в умовах воєнних дій. Габітус. 2025. Вип. 75. Т. 2. С. 217–222. DOI: https://doi.org/10.32782/hbts.75.2.38
Бондарчук О. І., Карамушка Л. М. Психологічне здоров’я особистості в умовах війни і повоєнний час (Україна–Польща–Ізраїль) для освітян та психологів: серія міжнародних вебінарів. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2023. Т. 5, № 1. С. 1–4. DOI: https://doi.org/10.37472/v.naes.2023.5134
Дмитрук З. А., Смирнова О. А. Психологічні чинники формування особистісної тривожності в молодіжному середовищі: результати теоретико-емпіричного дослідження. Наукові інновації та передові технології. 2026. №2(54). С. 2476–2487. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2026-2(54)-2476-2487
Кузікова С. Б., Зливков В. Л., Лукомська С. О. Вікові особливості переживання травм війни: інтегративний підхід. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2022. № 2. С. 64–70. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-9
Левковська Л. Б. Психологічні чинники виникнення тривожності у осіб юнацького віку. Молодий вчений. 2022. № 1(101). С. 57–60. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2022-1-101-12
Присяжнюк Б. В. Сімейні фактори ризику та ресурси емоційного розвитку дітей підліткового віку. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Психологія. 2025. Т. 36(75). № 6. С. 79–83. DOI: https://doi.org/10.32782/2709-3093/2025.6/12
Савчин М. В., Василенко Л. П. Вікова психологія : навч. посіб. 3-тє вид., перероб. і допов. Київ : Академія, 2017. 366 с.
Саннікова А. О. Тривожність як стан і властивість особистості. Актуальні проблеми життєвого та професійного самоздійснення особистості : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Психологія самоздійснення особистості: теорія, досвід, практика» (Одеса, 19–20 травня 2023 р.) / відп. ред. О. П. Саннікова. Одеса : ФОП Бєлий А. Є., 2023. С. 58–65. URL: http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/17715/1/Sannikova.pdf
Тест на визначення рівня стресу за В. Ю. Щербатих. Психологічна служба Уманського національного університету садівництва. 2025. URL: https://www.udau.edu.ua/ua/departments/viddili/psixologichna-sluzhba-universitetu/prodiagnostujte-sebe/test-na-viznachennya-rivnya-stresu-za-v.-yu.-shherbatih.html
Томчук С. М., Томчук М. І. Психологія тривоги, страху та агресії особистості в освітньому процесі : монографія. Вінниця : Віндрук, 2018. 200 с.
Шевченко Н. Ф., Кучинова Н. М. Психологічні чинники прояву тривожності дитини в родинному просторі. Наукові записки. Серія: Психологія. 2024. Вип. 3(5). С. 79–86. DOI: https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-3-11.
Ainsworth M. D. S., Blehar M. C., Waters E., Wall S. Patterns of Attachment: A Psychological Study of the Strange Situation. Hillsdale, NJ : Lawrence Erlbaum Associates, 1978. 391 p.
Beck A. T., Emery G., Greenberg R. L. Anxiety Disorders and Phobias: A Cognitive Perspective. Cambridge, MA : Basic Books, 2005. 343 p.
Bowen M. Family Therapy in Clinical Practice. New York : Jason Aronson, 1978. 565 p.
Bowlby J. Attachment and Loss. Vol. 1: Attachment. 2nd ed. New York : Basic Books, 1982. 464 p.
Erikson E. H. Identity: Youth and Crisis. New York : W. W. Norton & Company, 1994. 336 p.
McLeod B. D., Wood J. J., Weisz J. R. Examining the association between parenting and childhood anxiety: a meta-analysis. Clinical Psychology Review. 2007. Vol. 27, № 2. P. 155–172. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cpr.2006.09.002
Minuchin S. Families and Family Therapy. Cambridge, MA : Harvard University Press, 1974. 268 p.
Olson D. H., Portner J., Lavee Y. FACES III: Family Adaptability and Cohesion Evaluation Scales. St. Paul, MN : University of Minnesota, Family Social Science, 1985.
Olson D. H., Sprenkle D. H., Russell C. S. Circumplex Model of Marital and Family Systems: I. Cohesion and adaptability dimensions, family types, and clinical applications. Family Process. 1979. Vol. 18, № 1. P. 3–28. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1545-5300.1979.00003.x
Yap M. B. H., Pilkington P. D., Ryan S. M., Jorm A. F. Parental factors associated with depression and anxiety in young people: a systematic review and meta-analysis. Journal of Affective Disorders. 2014. Vol. 156. P. 8–23. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2013.11.007
Zigmond A. S., Snaith R. P. The Hospital Anxiety and Depression Scale. Acta Psychiatrica Scandinavica. 1983. Vol. 67, № 6. P. 361–370. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1600-0447.1983.tb09716.x
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
