A THEORETICAL MODEL OF STUDENT RESILIENCE
DOI:
https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2025-4-10Keywords:
resilience, student, theoretical model, cognitive appraisal, coping, feedback, adaptationAbstract
Resilience, as the ability of individuals, groups or systems to adapt, recover and succeed in conditions of stress, uncertainty or change, is particularly relevant in today’s world. In scientific research, this term is increasingly used in the context of psychology, entrepreneurship, sociology and ecology, as it is a key soft skill, especially for today’s youth. Resilience is a key predictor of academic success, mental well-being and future professional effectiveness of higher education seekers. Despite a significant amount of research devoted to resilience in general, the existing scientific discourse reveals a significant shortage of specialised, contextualised theoretical models that would comprehensively explain the mechanisms of resilience specifically in the context of higher education. This article presents a theoretical model of student resilience that integrates dispositional personality resources, processual adaptation mechanisms, and socio-ecological moderators. The model draws on the cognitive appraisal theory of stress (Lazarus & Folkman), the conservation of resources framework (Hobfoll), and dynamic developmental perspectives (Masten, Bonanno). Central to the model is the appraisal of stressors as either threats or challenges, which determines the selection of coping strategies. Socio-ecological factors are conceptualized as contextual conditions that shape both the emergence of stressors and the effectiveness of adaptive responses. Special attention is given to the feedback mechanism, which operates in two distinct forms: (1) experience integration and growth following adaptive outcomes, and (2) reflective reevaluation with potential for either resource depletion or compensatory development following maladaptive outcomes. This structure enables researchers and practitioners to assess not only the fact of stress recovery but also the quality of its internalization and its implications for personal development. The model is methodologically flexible, context-sensitive, and suitable for operationalization in empirical studies, psychodiagnostic tools, and educational counseling.
References
Кокун О. М., Мельничук Т. І. Резилієнс-довідник: практичний посібник. Київ : Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2023. 25 с.
Лазос Г. П. Резільєнтність: концептуалізація понять, огляд сучасних досліджень. Актуальні проблеми психології. Том 3. Консультативна психологія і психотерапія. Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Вінниця : ФОП Рогальська І. О., 2018. Вип. 14. С. 26–64. URL: https://surl.li/mvdmxf (дата звернення: 04.07.2025).
Мартинюк Т. Л. Резильєнтність як фактор успішної адаптації до умов навчання здобувачів закладів вищої освіти : кваліфікац. магіст. робота. Львівський держ. ун-т внутр. справ. Львів, 2025. 85 с. URL: https://surl.li/umkdqz (дата звернення: 13.06.2025).
Мінін М. О. Психологічні предиктори резильєнтності студентської молоді. Габітус. 2025. № 70. С. 128–134. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-5208.
Музичко Л. В. Психологічна ресурсність особистості та її резильєнтність. Журнал соціальної та практичної психології. 2023. Вип. 1. С. 28–33. DOI: https://doi.org/10.32782/psy-2023-1-5.
Чиханцова О., Гуцол К. Психологічні основи розвитку резильєнтності особистості в період пандемії СOVID-19 : практичний посібник. Київ : Національна академія педагогічних наук України, Інститут психології імені Г. С. Костюка, 2022. 128 с.
Юрчук О. В. Основні наукові підходи до вивчення феномену резильєнтності. Психологія: реальність і перспективи. 2025. № 24. С. 45–52. DOI: https://doi.org/10.35619/prap_rv.vi24.441.
Bonanno G. Loss, Trauma, and Human Resilience: Have We Underestimated the Human Capacity to Thrive After Extremely Aversive Events? Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, & Policy. 2008. S(1). Р. 101–113. DOI: https://doi.org/10.1037/1942-9681.S.1.101.
Hobfoll S. E. Conservation of resources: a new attempt at conceptualizing stress. American. Psychologist. 1989. Vol. 44 (3). Р. 513–524.
Lasarus R., Folkman S. Stress, appraisal and coping. New York : Springer Publishing Company, 1984. 456 p.
Luthar S. S. Resilience in development: A synthesis of research across five decades. In D. Cicchetti & D. J. Cohen (Eds.), Developmental psychopathology: Risk, disorder, and adaptation (2nd ed., pp. 739–795). John Wiley & Sons, Inc. 2006. URL: https://psycnet.apa.org/record/2006-03609-020.
Masten A. S. Ordinary magic: Resilience processes in development. American Psychologist. 2001. Vol. 56 (3). P. 227–238. DOI: https://doi.org/10.1037/0003-066X.56.3.227.
Rutter M. Resilience as a dynamic concept. Development and Psychopathology. 2012. Vol. 24 (2). P. 335–44. DOI: 10.1017/S0954579412000028. PMID: 22559117.
Tedeschi R. G., Calhoun L. G. Target Article: “Posttraumatic Growth: Conceptual Foundations and Empirical Evidence”. Psychological Inquiry. 2004. Vol. 15 (1). P. 1–18. DOI: https://doi.org/10.1207/s15327965pli1501_01.
