THEORETICAL BASES OF STAKEHOLDER MOTIVATION IN THE EDUCATIONAL ENVIRONMENT: COGNITIVE, EMOTIONAL, AND BEHAVIORAL DIMENSIONS IN THE CONTEXT OF GLOBAL TRENDS
DOI:
https://doi.org/10.32782/cusu-pmtp-2025-2-4Keywords:
stakeholders, motivation, cognitive dimension, emotional dimension, psychological support, higher education institutionsAbstract
The article is devoted to the theoretical justification of motivational mechanisms for involving stakeholders in the processes of development and reform of higher education in the context of global transformations. The study analyzes contemporary scientific approaches to interpreting motivation in cognitive, emotional, and behavioral dimensions, which made it possible to integrate them into a single conceptual framework. Particular attention is paid to the specifics of the interaction of key stakeholder groups (administrative staff, scientific and pedagogical workers, students, representatives of business and public organizations) in the context of educational reforms and international trends. The empirical stage of the study is aimed at identifying typical motivational models and barriers characteristic of different categories of stakeholders, taking into account sociocultural, institutional, and professional factors. The results obtained indicate that the effectiveness of involvement in transformation processes is determined by a complex of internal and external determinants – from the presence of clear communication strategies and a high level of institutional trust to opportunities for personal and professional growth and a sense of agency in decision-making. The results of the research are of theoretical and practical importance for the development of institutional strategies aimed at improving the effectiveness of educational reforms by harmonizing the interests and needs of all actors in the educational environment. Further research should focus on studying the intercultural and institutional characteristics of stakeholders’ motivational models, as well as analyzing the impact of global educational transformations on the cognitive, emotional, and behavioral components of their motivation.
References
Ryan R. M., Deci E. L. Self-Determination Theory: Basic Psychological Needs in Motivation, Development, and Wellness. New York: The Guilford Press, 2020. 756 p.
Schunk D. H., Pintrich P. R., Meece J. L. Motivation in Education: Theory, Research, and Applications. 5th ed. Boston: Pearson Higher Ed, 2022. 592 p.
Ковальчук В. Г. Мотивація як фундаментальна складова управління підприємством. Економіка та право. 2018. № 3. С. 80–85.
Ковальський В., Пушкар О., Кравченко Н. Механізм управління мотивацією персоналу логістичного підприємства. Економіка та суспільство. 2020. № 22. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2020-22-13
Присвітла О. В. Сутність формування мотиваційного механізму в системі стратегічного управління людськими ресурсами. Економічний простір. 2020. № 164. С. 101–105. DOI: https://doi.org/10.32782/2224-6282/164-17
Колот А. М. Мотивація персоналу: підручник. Київ : КНЕУ, 2002. 337 с.
Rani A., Singh R. Psychological Capital as a Predictor of Well-Being among Police Personnel. Indian Journal of Psychological Science. 2023. Vol. 16, №. 1. P. 22–27.
Грей Ю. Науково-методичні підходи до формування мотиваційного механізму як засобу досягнення цілей управління розвитком підприємства. Економічний дискурс. 2019. № 1(2). С. 121–131. DOI: https://doi.org/10.36742/2410-0919-2019-2-12
Маргасова В. Г. Мотиваційний механізм у сфері управління людськими ресурсами на державній службі в Україні: особливості реалізації та вектори вдосконалення. Публічне управління і адміністрування в Україні. 2023. Вип. 38. С. 189–194. DOI: https://doi.org/10.32782/pma2663-5240-2023.38.34
Малазонія С. В., Лукіянчук А. М., Скидан Р. О. Психологічні механізми формування та розвитку мотиваційних властивостей особистості в дослідженнях сучасних психологів. ГАБІТУС. 2023. Вип. 47. С. 217–231. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-5208.2023.47.22
Бевз Г. М., Кравчук С. Л. Нова українська школа: соціально-психологічні технології підтримки: практичний посібник. Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2021. 162 с.
Савіна О. Ю., Шепіль М. О., Колоскова І. В., Косенчук В. О., Бірюк В. В., Фаріонов В. М. Дослідження стресостійкості стейкхолдерів закладів фізичної культури і спорту. Гуманітарний вісник НУК. 2022. Вип. 14. С. 54–61.
Baloch M. A., Memon M. I., Solangi M. M. Impact of professional development programs on job satisfaction of university faculty members. International Journal of Educational Research. 2023. № 45(2). С. 211–223.
Adler R., Hiromoto T., Suzuki H. Amoeba management and organizational ambidexterity: similarities, differences, and implications for organizational fit and success. International Journal of Productivity and Performance Management. 2020. № 69(2). P. 405–427.
Карпінський Б., Гасюк Р., Базар С. Мотивація як сучасний концепт управлінської доктрини формування державотворчого патріотизму нації в системі публічних органів. Молодий вчений. 2019. 11(75). С. 804–808. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-11-75-169
Alghamdi F. Ambidextrous leadership, ambidextrous employee, and the interaction between ambidextrous leadership and employee innovative performance. Journal of Innovation and Entrepreneurship. 2018. № 7(1). P. 1–14.
Hoang T.-H., Le Q. H. A self-regulatory adapting mechanism to changing work setting: Roles of playful work design and ambidexterity. Current Research in Behavioral Sciences. 2024. Vol. 6. P. 100148. DOI: https://doi.org/10.1016/j.crbeha.2024.100148
Arora N. The Influence of Strategic Human Resource Management on Job Satisfaction and Quality of Work Life in Higher Educational Institutions: A Thematic Review Analysis. Indian Journal of Psychological Science. 2024. Vol. 18(1). P. 186–196.
Buhler A. Strategic HRM and Employee Well-being in Higher Education Institutions. Educational Management Administration & Leadership. 2021. № 49(1). P. 57–75.
Baptiste N. R. The Influence of Technology on Work-Life Balance in the Digital Era. Journal of Work and Technology. 2020. № 23(4). P. 210–227.
Dembitska S., Kobylianskyi O., Kobylianska I., Stavnycha N., Puhach V. The Use of Simulation Games in the Process of Training Specialists in the Conditions of Distance Learning / In: Auer M. E., Rüütmann T. (eds.) Futureproofing Engineering Education for Global Responsibility. ICL 2024. Lecture Notes in Networks and Systems, vol. 1281. Cham: Springer, 2025. P. 95–102. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-83520-9_9
Dembitska S., Kobylianskyi O., Nahorniak S., Puhach V., Tatarchuk V. Usage of Artificial Intelligence for the Individualization of Learning in the Institutions of Higher Education / In: Auer M. E., Rüütmann T. (eds.) Futureproofing Engineering Education for Global Responsibility. ICL 2024. Lecture Notes in Networks and Systems, vol. 1260. Cham: Springer, 2025. P. 199–207. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-85652-5_21
Kobylianskyi O., Kobylianskyi Y., Dembitska S., Kobylianska I., Pinaieva O. Training of Specialists in the Sphere of Renewable Energy in the Conditions of Blended Learning for the Needs of the Regional Economy / In: Auer M. E., Rüütmann T. (eds.) Futureproofing Engineering Education for Global Responsibility. ICL 2024. Lecture Notes in Networks and Systems, vol. 1280. Cham: Springer, 2025. P. 3–15. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-83523-0_1
Puhach V., Dembitska S., Kobylianskyi O., Kobylianska I., Moskovchuk O. Development of Students Support Strategies in Digital Educational Environment by Means of Artificial Intelligence / In: Auer M. E., Rüütmann T. (eds.) Futureproofing Engineering Education for Global Responsibility. ICL 2024. Lecture Notes in Networks and Systems, vol. 1260. Cham: Springer, 2025. P. 208–215. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-85652-5_22
