ТИПИ МОВНИХ ОСОБИСТОСТЕЙ ХУДОЖНЬОГО ПЕРСОНАЖУ В МУЛЬТИМОДАЛЬНИХ ІНТРАПЕРСОНАЛЬНИХ КОНФЛІКТИВАХ

Анотація

Наукова розвідка має на меті представити результати лінгвістичного дослідження інтраперсональних конфліктивів як дискурсивних конструктів у сучасному англійськомовному художнього дискурсі з позицій теорії комунікації, психолінгвістики, когнітивного та прагмалінгвістичного підходу до аналізу мовних явищ.Ґрунтуючись на структурно-функціональному підході до виокремлення функціонально цілісних фрагментів у художньому дискурсі, у роботі пропонується розглянути особливості мультимодальних інтраперсональних конфліктивів у семіотичному просторі художнього дискурсу. Вертикальний характер конструювання інтраперсональних конфліктивів дозволив розглянути внутрішньоособистісний конфліктив як автокомунікативний акт. У результаті аспектного дослідження інтраперсональних конфліктивів встановлено особливості їхньої мультимодальної, прагматичної, комунікативної та динамічної структури. Понад те, докладний аналіз трирівневої моделі дослідження мовної особистості у дискурсі на вербально-семантичному, когнітивному та прагматичному рівнях, спосіб його розв’язання та встановлення характеру внутрішніх протиріч, змодельованих у художньому творі, дозволив нам виокремити деструктивний та конструктивний тип мовної особистості в інтраперсональному конфліктиві. Мета дослідження полягає також у встановленні зв’язку між різними підходами до трактування процесу розвитку конфліктної комунікації та методів її дослідження в сучасних лінгвістичних студіях. Мультимодальна природа конфліктивів дозволяє залучати до аналізу конфліктної мовленнєвої ситуації в художньому дискурсі одразу декілька модусів мультимодальності, розгляд яких дозволив нам виявити смисли, комуніковані як у зоні авторського наративу, так і в персонажному мовленні. Отримані результати дослідження дозволять розширити можливості вивчення конфліктивів у художньому дискурсі на різних рівнях лінгвістичного аналізу.