ВІД «ПРОЛІСКА» ДО «SMART KIDS»: ОНІМНА ОПОЗИЦІЯ В СИСТЕМІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Анотація

Статтю присвячено аналізу назв закладів дошкільної освіти (ЗДО) як одиниць публічного мовного простору та маркерів соціокультурної ідентичності. Об’єктом дослідження є онімна опозиція між назвами державних і приватних ЗДО, що виявляється у специфіці мотиваційних моделей, структурних типів і семантичного наповнення. Обґрунтовано актуальність вивчення назв освітніх інституцій як носіїв символічного капіталу, здатного забезпечити спільноті довгострокові переваги в соціокультурній, ідеологічній та комунікативній сферах.На матеріалі, зібраному в межах Бучанської та Ірпінської громад Київської області у 2024–2025 рр., простежено тенденцію до переважання національно маркованих однокомпонентних назв у державному секторі (Морквинка, Соловейко, Зернятко) та двокомпонентних, часто з іншомовними елементами, — у приватному (Funny Bunny, Happy Land, Rainbow Garden). Найменування формуються шляхом онімізації лексем, що репрезентують концепти інтелектуального розвитку, позитивного емоційного фону, природних образів і художніх асоціацій. Характер мотивації проаналізованих одиниць здебільшого метафоричний або символічний, що забезпечує їхню конотативну насиченість і культурну релевантність.Особливу увагу приділено символічній функції назв як інструменту трансляції ціннісних орієнтирів, ідеологічних настанов і колективної пам’яті в межах сучасного освітнього дискурсу. Аргументовано, що назви ЗДО виявляють семіотичне протиставлення між глобалізованою та національною ідентичністю, що віддзеркалює ширші тенденції трансформації символіки публічного простору постколоніального суспільства. Проаналізовано наявні нормативно-правові засади найменування ЗДО та окреслено чинники, що зумовлюють семіотичну розбалансованість і хаотичність у цій сфері. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення мовної політики у сфері освіти та формування культурно зваженої стратегії назвотворення.