УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЯК ПРОЄКТ

Анотація

У пошуках причин і шляхів розв’язання проблеми нечитання, як, природно, головної перепони для здобуття учнями літературної освіти, авторка статті підкреслює важливість технологічного підходу в освітній галузі, зосереджуючись на проєктній технології. Метод проєктів має американське походження і більш ніж сторічну історію, проте не в українській школі. Витіснений звідси в 30-х роках ХХ століття, він поступово повертається, і, що характерно, досі значиться серед найбільш перспективних та інноваційних технологій. Проєктне навчання бездоганно вписується в концептуальне бачення нової української школи, з її моделями активного учня, партнерських стосунків між учасниками освітнього процесу (при цьому діапазон ролей учителя значно розширюється в порівнянні з традиційним форматом) і націленістю на зв’язок між теорією та практикою, на виконання реальних завдань. Наведено низку ідей проєктних робіт (із окремими роз’ясненнями чи акцентами) для втілення на уроках української літератури: створення презентації, ілюстрацій до прочитаного твору, «ментального довідника», тестів, коміксу, сценарію, карти з представленням життєвого шляху письменника чи мандрівок його персонажів, аудіокнижки, віртуального музею, буктрейлера, трейлера чи тизера фільму за твором або біографією автора, моделювання зустрічі-інтерв’ю з митцями, персонажами чи їх прототипами, написання дослідження, укладання антології, ведення читацького щоденника, словника літературознавчих термінів, цитатника, інтернет-ресурсу (літературний сайт, подкаст, сторінка з літературним контентом у соцмережах). Особливу увагу приділено літературному календарю – метапроєкту, який може передбачати залучення інших, зокрема й названих вище, проєктів для відзначення пам’ятних дат. Авторка вважає перспективним дослідження ефективності впровадження проєктної технології в роботі з учнями різних вікових груп.