ЛІНГВО-ПРАГМАТИЧНІ ТА ДИДАКТИЧНІ АСПЕКТИ ФРАНЦУЗЬКИХ РОЗМОВНИХ УСІЧЕНЬ (НА МАТЕРІАЛІ КОРПУСУ CLAPI)
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-210-7Ключові слова:
усічення, розмовне мовлення, корпус CLAPI, прагматичне навантаження, навчання французької мовиАнотація
У статті окреслено проблематику усічення в сучасній лінгвістичній термінології. Основна увага сфокусована на дослідженні скорочень у французькій розмовній мові, актуальність якої зумовлена тим, що досі не була об’єктом наукових розвідок на основі корпусного матеріалу. Автори зупиняються на теоретичних питаннях дослідження поняття скорочень як компоненту лексичної структури мови. Стаття містить розгляд словотворчих особливостей розмовних одиниць у французькій мові з аналізом різних типів усіченої структури розмовних лексем та ілюстрацією на матеріалі корпусу CLAPI. Корпуси розмовного мовлення можуть стати альтернативою використанню дидактичних засобів в навчанні французької мови. Матеріали корпусів усного мовлення включають зразки живої розмовної французької мови, яка значно відрізняється від літературної мови. Використання корпусних ресурсів як спосіб збагачення середовища для вивчення французької мови як іноземної, дозволяє наблизити навчання французької мови до реальних спонтанно-мовленнєвих ситуацій. Запропоновано розрізняти усний мовний різновид як протилежність письмовому. Натомість розмовна мова, як система мовних знаків в усній та письмовій комунікації, в мовленні носіїв мови має літературне або ж нелітературне забарвлення. Отже підтверджується положення про розмовне мовлення, яке включає і нормативні, і ненормативні розмовні елементи, що взаємодіють завдяки психо-лінгвістичним, соціальним, ситуативним, тематичним чинникам. Корпусні засоби надають учням прямий доступ до мовленнєвих даних з метою засвоєння французької мови як іноземної. Визначено, що основним завданням мовця є досягнення комунікативної мети, а не форма самого висловлювання. Широку палітру засобів усічення пропонують ресурси CLAPI, що дозволяє учням використовувати прийоми прагматичного навантаження комунікативних засобів, необхідних для результативного живого розмовного мовлення.
Посилання
Сербенська О. Усне мовлення як категорія культури. Вісник НТШ. 50. 2013. С. 44–47.
Цар І.М. Українське повсякденне мовлення в міському молодіжному середовищі. Монографія. Київ : Наук. думка, 2021. 224 с.
Chambers A. Les corpus oraux en français langue étrangère : authenticité et pédagogie. Mélanges Crapel, 31, 2009, 15–33.
Баранова С. В., Юркова А. М. Лінгвістичні особливості скорочень. Мова. Література. Фольклор. 2. 2022. С. 79–83.
Масенко Л. Т. Суржик : між мовою і язиком. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2019. 229 с.
Ставицька Л. Арго, жаргон, сленг: Соціальна диференціація української мови. Київ: Критика, 2005. 464 с.
Тараненко О. О. Колоквіалізація, субстандартизація та вульгаризація як характерні явища стилістики сучасної української мови. Мовознавство. 4-5. 2002. С. 33–41.
Бесага Р. В. Нестандартизовані елементи в українській літературній мові: автореф. дис. ... канд. філол. наук.: спец. 10.02.01. Ужгород, 1997. 23 с.
Бибик С. П. Поняття «розмовна мова» і суміжні з ним терміни лінгвістики. Українська термінологія і сучасність. 4. 2001. С. 233–235.
Бибик С. П. Усна літературна мова в українській культурі повсякдення. Ніжин: Аспект-Поліграф, 2013. 589 с.
Martinet A. Éléments de linguistique générale. Paris: Armand Colin. 1996. 228p.
Blanche-Benveniste C. La langue parlée. Marina Yaguello (dir.) Le grand livre de la langue française, Paris: Seuil, 2003, рр. 317–344.
Surcouf C., Ausoni A. Création d’un corpus de français parlé à des fins pédagogiques en FLE : la genèse du projet FLORALE. EDL (Études en didactique des langues), 31, 2018, 71-91.
Strashko I. V. The Use of Spoken Corpora for Learning French as a Foreign Language (based on ESLO, FLEURON, CLAPI, and CFPP2000). Scientific Journal of National Pedagogical Dragomanov University, Series 9, 22, 2021, рр.110–122.
Bilas A. La e-langue des jeunes en France et en Ukraine. E-Scripta Romanica, 7, 2019, рр.40–51.
André V. Faire de la linguistique de corpus avec des apprenants de français langue étrangère. Larrivée P., Lefeuvre F. La didactisation du français vernaculaire, Presses Universitaires de Caen, 2020, pp.37–66. hal-02993341.
Bergounioux G., Eshkol I. Quand faire, c’est dire : l’exemple de la recette. G. Bergounioux (ed.) Une étude de cas en linguistique de corpus, Paris : Champion, 2016, 49, pр.147–168. URL : https://core.ac.uk/reader/54017570.
Anselme R., Bonami O., Burnett H. Polysémie et troncation des noms en -ion en français. Verbum, XLIII (1), 2021, pp.97–118. halshs-03520612.
Bilas A. Psycholinguistic Aspect of Phonetic and Orthographic Means of French Colloquial Speech in Ukrainian Translation, Psycholinguistics, 27(2), 2020, рр.71–89.
Підгірна Н. Різновиди лінгвістичної компресії у французькій мові. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна». 49. 2014. С. 99–101.
Єнікєєва С. М. Скорочення слова як механізм формотворення та словотворення в сучасній англійській мові. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 27. 2006. С. 93–96.
Bilas A. Translation of non-standard units in the French-Ukrainian literary area. Romanica Cracoviensia, 18, 3, 2018, рр. 115–123.
