THE LINGUO-PRAGMATIC AND DIDACTIC ASPECTS OF FRENCH COLLOQUIAL TRUNCATIONS (BASED ON THE CLAPI CORPORA)
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-210-7Keywords:
truncation, spoken language, CLAPI corpora, pragmatic charge, teaching FrenchAbstract
The article outlines the problem of truncation in modern linguistic terminology. The main attention is focused on the study of truncations in the French spoken language, the relevance of which is due to the fact that it has not yet been the object of scientific research based on corpus material. The authors focus on the theoretical issues of studying the concept of truncations as a component of the lexical structure of the language. The article contains a discussion of the word-formation features of colloquial units in the French language with an analysis of different types of colloquial lexemes truncated structure and illustrations based on the CLAPI corpus. Spoken language corpus can be an alternative to the use of didactic materials in teaching French. Spoken language corpus include samples of live spoken French, which is significantly different from the literary language. The use of corpus resources as a way of enriching the environment for learning French as a foreign language makes it possible to bring French language learning closer to real spontaneous speech situations. The spoken language as a system of linguistic signs in oral and written communication, in the speech of native speakers has a literary or non-literary color. This confirms the notion that spoken language includes both normative and non-normative spoken elements that interact due to psycholinguistic, social, situational, and thematic factors. Corpus-based tools provide learners with direct access to speech data for the purpose of learning French as a foreign language. It is determined that the main task of the speaker is to achieve the communicative goal, not the form of the utterance itself. A wide range of truncation tools is offered by CLAPI resources, which allows learners to use the techniques of pragmatic loading of communicative means necessary for effective live spoken language.
References
Сербенська О. Усне мовлення як категорія культури. Вісник НТШ. 50. 2013. С. 44–47.
Цар І.М. Українське повсякденне мовлення в міському молодіжному середовищі. Монографія. Київ : Наук. думка, 2021. 224 с.
Chambers A. Les corpus oraux en français langue étrangère : authenticité et pédagogie. Mélanges Crapel, 31, 2009, 15–33.
Баранова С. В., Юркова А. М. Лінгвістичні особливості скорочень. Мова. Література. Фольклор. 2. 2022. С. 79–83.
Масенко Л. Т. Суржик : між мовою і язиком. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2019. 229 с.
Ставицька Л. Арго, жаргон, сленг: Соціальна диференціація української мови. Київ: Критика, 2005. 464 с.
Тараненко О. О. Колоквіалізація, субстандартизація та вульгаризація як характерні явища стилістики сучасної української мови. Мовознавство. 4-5. 2002. С. 33–41.
Бесага Р. В. Нестандартизовані елементи в українській літературній мові: автореф. дис. ... канд. філол. наук.: спец. 10.02.01. Ужгород, 1997. 23 с.
Бибик С. П. Поняття «розмовна мова» і суміжні з ним терміни лінгвістики. Українська термінологія і сучасність. 4. 2001. С. 233–235.
Бибик С. П. Усна літературна мова в українській культурі повсякдення. Ніжин: Аспект-Поліграф, 2013. 589 с.
Martinet A. Éléments de linguistique générale. Paris: Armand Colin. 1996. 228p.
Blanche-Benveniste C. La langue parlée. Marina Yaguello (dir.) Le grand livre de la langue française, Paris: Seuil, 2003, рр. 317–344.
Surcouf C., Ausoni A. Création d’un corpus de français parlé à des fins pédagogiques en FLE : la genèse du projet FLORALE. EDL (Études en didactique des langues), 31, 2018, 71-91.
Strashko I. V. The Use of Spoken Corpora for Learning French as a Foreign Language (based on ESLO, FLEURON, CLAPI, and CFPP2000). Scientific Journal of National Pedagogical Dragomanov University, Series 9, 22, 2021, рр.110–122.
Bilas A. La e-langue des jeunes en France et en Ukraine. E-Scripta Romanica, 7, 2019, рр.40–51.
André V. Faire de la linguistique de corpus avec des apprenants de français langue étrangère. Larrivée P., Lefeuvre F. La didactisation du français vernaculaire, Presses Universitaires de Caen, 2020, pp.37–66. hal-02993341.
Bergounioux G., Eshkol I. Quand faire, c’est dire : l’exemple de la recette. G. Bergounioux (ed.) Une étude de cas en linguistique de corpus, Paris : Champion, 2016, 49, pр.147–168. URL : https://core.ac.uk/reader/54017570.
Anselme R., Bonami O., Burnett H. Polysémie et troncation des noms en -ion en français. Verbum, XLIII (1), 2021, pp.97–118. halshs-03520612.
Bilas A. Psycholinguistic Aspect of Phonetic and Orthographic Means of French Colloquial Speech in Ukrainian Translation, Psycholinguistics, 27(2), 2020, рр.71–89.
Підгірна Н. Різновиди лінгвістичної компресії у французькій мові. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна». 49. 2014. С. 99–101.
Єнікєєва С. М. Скорочення слова як механізм формотворення та словотворення в сучасній англійській мові. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 27. 2006. С. 93–96.
Bilas A. Translation of non-standard units in the French-Ukrainian literary area. Romanica Cracoviensia, 18, 3, 2018, рр. 115–123.