КЛАСИФІКАЦІЙНІ ОЗНАКИ АКЦЕНТНИХ ТИПІВ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ)

Анотація

У статті проаналізовано лінгвістичні концепції акцентних типів в українському мовознавстві з погляду синхронії; визначено основні різновиди акцентних типів для синтетичних мов з різномісним (нефіксованим) наголосом, з-поміж яких запропоновано виділяти формотвірні (словозмінні), дериваційні (словотвірні) та формотвірно-дериваційні акцентні типи (АТ), що характеризуються низкою специфічних ознак, притаманних кожному з різновидів. Так, нами встановлено, що формотвірні АТ визначаються тільки в системі повнозначних змінюваних слів (як похідних, так і непохідних), тоді як дериваційні АТ притаманні лише змінюваним і незмінюваним лексико-граматичним класам слів (які є обовʼязково похідними). У цій студії доведено, що найчастіше акцентні характеристики з погляду словозміни і словотворення відрізняються, отже, те саме слово може належати до різних (у плані рухомості/нерухомості) акцентних типів. Крім формотвірних акцентних типів (ФАТ) і дериваційних акцентних типів (ДАТ), виділяємо також формотвірно-дериваційний акцентний тип (ФДАТ), який визначається для певних граматичних класів, таких, як ступеньовані форми прикметників, дієприкметники, дієприслівники. Зроблено спробу визначити внутрішню організацію (структуру) АТ, а також класифікувати на підтипи формотвірні й дериваційні акцентні типи: зʼясовано, що в основі формотвірного акцентного типу лежить словозмінна акцентна парадигма і вони притаманні всім змінюваним частинам мови (незмінювані слова ― прислівники, дієприслівники ― не мають ФАТ), тоді як в основі ДАТ лежить акцентуація компонентів бінарної одиниці дериватології – словотвірної пари і які притаманні як змінюваним, так і незмінюваним словам: головною умовою є похідність аналізованої лексеми (для непохідних слів ДАТ не визначається). Крім зазначених критеріїв, визначено ще низку ознак, що відрізняють один акцентний тип від іншого.