ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ ЛАНДШАФТ ВІЙНИ: ОСОБЛИВОСТІ РЕАГУВАННЯ УКРАЇНЦІВ ТА ШЛЯХИ ЗЦІЛЕННЯ

Автор(и)

  • Надія Мирославівна Мишко Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка https://orcid.org/0000-0002-6354-051X

DOI:

https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2025-3-9

Ключові слова:

психічне здоров’я, емоційне благополуччя, колективна травма, війна, посттравматичне зростання, культуральні особливості, зцілення, українське суспільство

Анотація

Стаття присвячена вивченню психоемоційного ландшафту українського суспільства в умовах повномасштабної війни. Аналізуються особливості реагування громадян на кризові події через призму психологічних моделей переживання втрати (Е. Кюблер-Росс, В. Хоппе) та концепції посттравматичного зростання (Р. Тедескі, Л. Калгун). Виділено три основні типи реагування українців: «Чутливі» (емоційно вразливі, що потребують підтримки та виговорення), «Бунтарі» (фрустровані, агресивні, із загостреним відчуттям несправедливості) та «Пробуджені» (ті, що пройшли трансформацію і досягли посттравматичного зростання). Наголошено, що ці типи не є сталими ідентичностями, а радше етапами адаптації до травматичного досвіду. Визначено роль культуральних особливостей українців – традиції єднання, горизонтальності соціальних відносин, здатності до співпереживання та історично вкоріненої витривалості. Підкреслено, що саме ці чинники забезпечують можливість не лише переживати колективну травму, а й трансформувати її у джерело сили та єдності. Запропоновано практичні шляхи суспільного зцілення: визнання травми, створення просторів для мовлення і виговорення, розвиток горизонтальних практик взаємопідтримки, демократизація процесів посттравматичного зростання. У статті підкреслюється гуманістичний потенціал українського досвіду: здатність зберігати людяність, формувати нову якість національної ідентичності та вибудовувати перспективу майбутнього, що ґрунтується на солідарності та співчутті. Робота відкриває перспективу подальших емпіричних досліджень для кількісного вивчення типів реагування та динаміки їхніх змін у часі.

Посилання

Гуменюк О.І. Психологія в екстремальних умовах. Київ, 2016. 320 с.

Мишко Н.М., Тітова Т.Є., Тесленко М.М., Юдіна Н.О. Особливості копінг-стратегій у чоловіків і жінок під час воєнного стану. Психологія і особистість : науковий журнал. Полтава, 2022. № 2 (22). С. 115–127.

Найдьонова Л.А. Психологія травми: суспільні та індивідуальні виміри. Київ : Ліра-К, 2022. 276 с.

Підкурков І.В. Суспільні практики солідарності в умовах війни: соціально-психологічний вимір. Український соціум. 2023. № 3. С. 45–59.

Frankl V. Man’s Search for Meaning. Boston : Beacon Press, 2006. 168 p.

Hoppe W. Krisenintervention und Notfallpsychologie. München : Ernst Reinhardt Verlag, 2007. 212 p.

Kübler-Ross E. On Death and Dying. New York : Macmillan, 1969. 289 p.

Tedeschi R.G., Calhoun L.G. Posttraumatic Growth: Theory, Research, and Applications. New York : Routledge, 2014. 243 p.

Ukrainian Institute of National Memory. Collective Memory and Resilience: Ukraine’s Experience of War. Kyiv : UINM, 2023. 154 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-03

Як цитувати

Мишко, Н. М. (2025). ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ ЛАНДШАФТ ВІЙНИ: ОСОБЛИВОСТІ РЕАГУВАННЯ УКРАЇНЦІВ ТА ШЛЯХИ ЗЦІЛЕННЯ. Наукові записки. Серія: Психологія, (3), 65–72. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2025-3-9