ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВІВ СИМПТОМІВ МОРАЛЬНОЇ ТРАВМИ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА: ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Анотація

У статті проаналізовано феномен моральної травми серед педагогічних працівників в умовах повномасштабної війни в Україні. Досліджено особливості прояву симптомів морального дистресу у вчителів початкових класів та вихователів закладів дошкільної освіти. Акцентовано увагу на професійній вразливості педагогів, які щодня забезпечують емоційну підтримку, навчання й безпеку дітей у складних соціальних умовах. Теоретичну основу дослідження становить поняття моральної травми, що розглядається як глибокий психологічний стан, який виникає в результаті конфлікту між внутрішніми моральними переконаннями, цінностями та професійною етикою педагога й зовнішніми обставинами, які змушують діяти всупереч цим переконанням або стають перешкодою для їх реалізації; ця суперечність призводить до переживань провини, сорому, безсилля, втрати сенсу у професійній діяльності. Визначено, що моральна травма у педагогічних професіях може виникати як через власні вчинки або бездіяльність колег, так і через спостереження за стражданнями дітей та негативними наслідками, а також через відчуття несправедливості в роботі. Емпіричну частину проведено із застосуванням спеціалізованого опитувальника «Анкета моральної травми – версія для вчителів», який дозволяє виявити як морально травматичні обставини, так і пов’язані з ними емоційні переживання. У дослідженні брали участь респонденти із Рівненської та Волинської областей. Виявлено, що більшість показників свідчать про низький рівень симптомів морального дистресу без виражених проявів. Лише одне твердження – про почуття провини за незахищеність учня – показало статистично значущу різницю: вихователі виявили вищий рівень емоційної залученості порівняно з учителями. Проаналізовано можливі причини помірного рівня моральної травматизації: проживання в умовно спокійних регіонах, адаптація до воєнної реальності, сформовані навички саморегуляції, підвищена інформованість про методи підтримки себе й дітей. Отримані дані засвідчують необхідність подальшого дослідження моральної травми серед педагогів та впровадження програм підтримки професійного і психологічного благополуччя в освітньому середовищі.