ПСИХОЛОГІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ УЧАСТІ МОЛОДІ В КОМПЛЕКСНІЙ РЕАБІЛІТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ – УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2026-2-23

Ключові слова:

комбатанти, молодь, комплексна реабілітація, соціальна реінтеграція, міжпоколіннєва взаємодія, взаємна суб’єктність, патріотичне становлення

Анотація

У статті теоретично обґрунтовано психологічний і соціальний потенціал участі молоді в комплексній реабілітації військовослужбовців – учасників бойових дій. Актуальність дослідження зумовлена потребою посилення соціальної складової реабілітації комбатантів і пошуку психологічно безпечних форм їх взаємодії з цивільним суспільством. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати психологічний і соціальний потенціал участі молоді в комплексній реабілітації комбатантів та розробити модель двоспрямованої суб’єкт-суб’єктної міжпоколіннєвої взаємодії комбатантів і молоді. Застосовано методи теоретичного й порівняльного аналізу, узагальнення, систематизації та концептуального моделювання. На основі аналізу українських і зарубіжних досліджень соціальної реінтеграції ветеранів, соціальної включеності, наративного осмислення військового досвіду, громадянського та патріотичного становлення молоді й міжпоколіннєвої передачі досвіду визначено наукову прогалину, пов’язану з недостатньою концептуалізацією взаємодії комбатантів і молоді як двоспрямованого процесу. Запропоновано авторську модель, системоутворювальним принципом якої є взаємна суб’єктність комбатанта і молодої людини. На теоретичному рівні виокремлено чотири взаємопов’язані психологічні механізми: соціальне визнання, наративізацію та смислову інтеграцію досвіду, ідентифікацію та ціннісно-смислову рефлексію. Обґрунтовано діалогічні, діяльнісні, проєктні й наставницькі форми взаємодії та умови її психологічно безпечної реалізації. Віковий діапазон молоді 15–22 роки визначено операціонально як такий, що охоплює перехід від пізнього підліткового віку до раннього етапу становлення дорослості та характеризується інтенсивними процесами ідентифікаційного, ціннісно-смислового, світоглядного і громадянського самовизначення. Потенційні результати моделі розглянуто на рівнях комбатанта, молодої людини та суспільства. Концептуальна відмінність моделі полягає у переході від односторонньої логіки впливу до двоспрямованої міжпоколіннєвої взаємодії, що може створювати умови для соціальної реінтеграції та підтримання суб’єктної позиції комбатанта, а також для ціннісно-смислового, громадянського, світоглядного й патріотичного становлення молодої людини.

Посилання

Арешонков В. Ю. Ветерани як суб’єкти патріотичного виховання молоді: аналіз правового статусу. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2025. Т. 7, № 2. С. 1–18. DOI: 10.37472/v.naes.2025.7202.

Лазоренко Б. П., Кальницька К. О. Теоретична модель соціально-психологічного супроводу реадаптації ветеранів АТО/ООС в умовах гібридних війни і миру. Наукові студії із соціальної та політичної психології. 2019. Вип. 44(47). С. 26–36. DOI: 10.33120/ssj.vi44(47).114.

Остапенко І. В., Соснюк О. П. Психосемантичне дослідження національної ідентифікації та уявлень про майбутнє молоді різних регіонів України. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія. 2023. № 4. С. 35–39. DOI: 10.32782/psy-visnyk/2023.4.7.

Павлик Н. В. Психологічні особливості розвитку патріотизму старшокласників. Національно-патріотичне виховання дітей та молоді в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення України: стратегії і завдання : зб. тез методологічного семінару (Київ, 6 квітня 2023 р.). Івано-Франківськ : НАІР, 2023. С. 325–330. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/743587/1/%D0%A2%D0%B5%D0%B7%D0%B8%20%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%82.pdf

Скрипник М. І. Розвиток громадянської ідентичності молоді на засадах інтерактивного підходу: соціально-психологічний дискурс. Габітус. 2025. № 70. С. 252–257. DOI: 10.32782/2663-5208.2025.70.46.

Arnett J. J. Emerging adulthood: A theory of development from the late teens through the twenties. American Psychologist. 2000. Vol. 55, No. 5. P. 469–480. DOI: 10.1037/0003-066X.55.5.469.

Charise A., Pang C., Khalfan K. A. What is Intergenerational Storytelling? Defining the Critical Issues for Aging Research in the Humanities. Journal of Medical Humanities. 2022. Vol. 43, No. 4. P. 615–637. DOI: 10.1007/s10912-022-09735-4.

Gettings R. D., Kirtley J., Wilson-Menzfeld G., Oxburgh G. E., Farrell D., Kiernan M. D. Exploring the Role of Social Connection in Interventions With Military Veterans Diagnosed With Post-traumatic Stress Disorder: Systematic Narrative Review. Frontiers in Psychology. 2022. Vol. 13. Article 873885. DOI: 10.3389/fpsyg.2022.873885.

Mamon D., Scoglio A. A. J., Calixte R. M., Tuval-Mashiach R., Patton B., Drebing C. E. Connecting Veterans and Their Community Through Narrative: Pilot Data on a Community Strengthening Intervention. Community Mental Health Journal. 2020. Vol. 56, No. 5. P. 804–813. DOI: 10.1007/s10597-019-00540-3.

Mitchell L. L., Frazier P. A., Sayer N. A. Identity disruption and its association with mental health among veterans with reintegration difficulty. Developmental Psychology. 2020. Vol. 56, No. 11. P. 2152–2166. DOI: 10.1037/dev0001106.

Rattray N. A., Miech E. J., True G., Natividad D., Laws B., Frankel R. M., Kukla M. Modeling Contingency in Veteran Community Reintegration: A Mixed Methods Approach. Journal of Mixed Methods Research. 2023. Vol. 17, No. 1. P. 70–92. DOI: 10.1177/15586898211059616.

Sawyer S. M., Azzopardi P. S., Wickremarathne D., Patton G. C. The age of adolescence. The Lancet Child & Adolescent Health. 2018. Vol. 2, No. 3. P. 223–228. DOI: 10.1016/S2352-4642(18)30022-1.

Sayer N. A., Orazem R. J., Mitchell L. L., Carlson K. F., Schnurr P. P., Litz B. T. What the public should know about veterans returning from combat deployment to support reintegration: A qualitative analysis. American Journal of Orthopsychiatry. 2021. Vol. 91, No. 3. P. 398–406. DOI: 10.1037/ort0000541.

Weststrate N. M., McLean K. C., Fivush R. Intergenerational Storytelling and Positive Psychosocial Development: Stories as Developmental Resources for Marginalized Groups. Personality and Social Psychology Review. 2024. Vol. 28, No. 4. P. 351–371. DOI: 10.1177/10888683241259902.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-11-06

Як цитувати

Турбан, В. В. (2026). ПСИХОЛОГІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ УЧАСТІ МОЛОДІ В КОМПЛЕКСНІЙ РЕАБІЛІТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ – УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ. Наукові записки. Серія: Психологія, (2), 183–194. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2026-2-23