ПСИХОЛОГІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ УЧАСТІ МОЛОДІ В КОМПЛЕКСНІЙ РЕАБІЛІТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ – УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ

Анотація

У статті теоретично обґрунтовано психологічний і соціальний потенціал участі молоді в комплексній реабілітації військовослужбовців – учасників бойових дій. Актуальність дослідження зумовлена потребою посилення соціальної складової реабілітації комбатантів і пошуку психологічно безпечних форм їх взаємодії з цивільним суспільством. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати психологічний і соціальний потенціал участі молоді в комплексній реабілітації комбатантів та розробити модель двоспрямованої суб’єкт-суб’єктної міжпоколіннєвої взаємодії комбатантів і молоді. Застосовано методи теоретичного й порівняльного аналізу, узагальнення, систематизації та концептуального моделювання. На основі аналізу українських і зарубіжних досліджень соціальної реінтеграції ветеранів, соціальної включеності, наративного осмислення військового досвіду, громадянського та патріотичного становлення молоді й міжпоколіннєвої передачі досвіду визначено наукову прогалину, пов’язану з недостатньою концептуалізацією взаємодії комбатантів і молоді як двоспрямованого процесу. Запропоновано авторську модель, системоутворювальним принципом якої є взаємна суб’єктність комбатанта і молодої людини. На теоретичному рівні виокремлено чотири взаємопов’язані психологічні механізми: соціальне визнання, наративізацію та смислову інтеграцію досвіду, ідентифікацію та ціннісно-смислову рефлексію. Обґрунтовано діалогічні, діяльнісні, проєктні й наставницькі форми взаємодії та умови її психологічно безпечної реалізації. Віковий діапазон молоді 15–22 роки визначено операціонально як такий, що охоплює перехід від пізнього підліткового віку до раннього етапу становлення дорослості та характеризується інтенсивними процесами ідентифікаційного, ціннісно-смислового, світоглядного і громадянського самовизначення. Потенційні результати моделі розглянуто на рівнях комбатанта, молодої людини та суспільства. Концептуальна відмінність моделі полягає у переході від односторонньої логіки впливу до двоспрямованої міжпоколіннєвої взаємодії, що може створювати умови для соціальної реінтеграції та підтримання суб’єктної позиції комбатанта, а також для ціннісно-смислового, громадянського, світоглядного й патріотичного становлення молодої людини.