ПРОФЕСІЙНІ МАРКЕРИ ДІЯЛЬНОСТІ ПСИХОЛОГА-КОНСУЛЬТАНТА В СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я: ВИКЛИКИ І ТРЕНДИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2026-1-4

Ключові слова:

знання, уміння, кризові та ризик-орієнтовані навички, компетентності, охорона здоров’я, медичні установи, комплаєнтність, психоутворення, мотиваційне інтерв’ю, конфіденційність, кризові інтервенції, інтерпрофесійна комунікація, психологічна корекція, психологічна реабілітація, емоційні стани

Анотація

В статті представлено бачення автора основних маркерів професійної діяльності психологів, за якими визначається їхня фахова придатність і відповідність міжнародним вимогам Професійних стандартів, а також здатність ефективно виконувати обов’язки компетентного у цій сфері суб’єкта надання клієнтам психологічної допомоги. В ній подається сучасне наукове уявлення про такі психологічні маркери, як: «знання»; «декларативні знання»; «процедуральні знання»; «уміння»; «навички»; «компетенції»; «компетентності»; «субкомпетентності» та ін. Мета статті полягає у конкретизації психологічного змісту професійних маркерів діяльності психологів-консультантів в системі охорони здоров’я, виділенні основних професійних характеристик і напрямків роботи. В статті також зазначається, що роль психолога-консультанта у системі охорони здоров’я може бути визначена як: а) «вибудовування містка» між клієнтом та лікарем, допомога клієнтові у прийнятті діагнозу та лікувального плану, зниження рівня тривожності; б) забезпечення профілактики вигоряння, підтримки медичного персоналу, робота зі стресом; в) досягнення комплексного підходу й інтеграції психологічної допомоги у загальну систему лікування задля досягнення найкращих результатів; г) взаємодія з медперсоналом. Стаття також присвячена висвітленню функцій психолога-консультанта в охороні здоров’я, які включають діагностику та корекцію психологічного стану пацієнтів, допомогу в адаптації до хвороби, подолання стресу та психотравм, а також розробку реабілітаційних програм для відновлення психічного здоров’я і гармонійного розвитку. Зазначається, що психолог-консультант є сполучною ланкою між пацієнтом та лікувальним процесом, що потребує об’єднання зусиль з медичним персоналом для комплексного підходу до лікування й покращення психологічного клімату. Ці заходи зумовили необхідність опису змісту знань, умінь, навичок, і компетентностей фахівців цього профілю.

Посилання

Калмиков Г.В. Психологія формування професійно-мовленнєвої діяльності майбутніх психологів. Монографія. 2019. Київ: Видавничий дім «Слово», 316 с.

American Psychological Association. Ethical principles of psychologists and code of conduct. 2017. https://www.apa.org/ethics/code

American Psychiatric Association. Diagnostic and statistical manual of mental disorders (5th ed., text rev.; DSM-5-TR). 2022. https://doi.org/10.1176/appi.books.9780890425787

Blustein D. L., Goodyear R. K., Perry J. C., Cypers S. The Shifting Sands of Counseling Psychology Programs’ Institutional Contexts: An Environmental Scan and Revitalizing Strategies: An Environmental Scan and Revitalizing Strategies. The Counseling Psychologist, 2005. Vol.33, no. 5, pp. 610-634. https://doi.org/10.1177/0011000005277820

Clark D.M. Realizing the Mass Public Benefit of Evidence-Based Psychological Therapies: The IAPT Program. Annual Review of Clinical Psychology. 2018. Vol.14. pp.159-183. https://doi.org/10.1146/annurev-clinpsy-050817-084833

DiMatteo M.R. Social support and patient adherence to medical treatment: A meta-analysis. Health Psychology. 2004. Vol.23, no.2. pp. 207-218. https://doi.org/10.1037/0278-6133.23.2.207

Engel G. L. The need for a new medical model: a challenge for biomedicine. Science (New York, N.Y.), 1977. 196(4286). pp. 129–136. https://doi.org/10.1126/science.847460

Maslach C., Leiter M. P. Understanding the burnout experience: recent research and its implications for psychiatry. World psychiatry: official journal of the World Psychiatric Association (WPA). 2016. Vol. 15, no.2, pp. 103–111. https://doi.org/10.1002/wps.20311

World Health Organization. International classification of diseases for mortality and morbidity statistics (11th revision; ICD-11). 2019. https://icd.who.int

World Health Organization. World mental health report: Transforming mental health for all. 2022. https://www.who.int/publications/i/item/9789240049338

Wu M. S., McGuire J. F., Martino C., Phares V., Selles R. R., Storch E. A. A meta-analysis of family accommodation and OCD symptom severity. Clinical psychology review. 2016, Vol.45. pp. 34-44. https://doi.org/10.1016/j.cpr.2016.03.003

Young C, Saville Young L. Comparing clinical and counselling psychologists’ practitioner demographics, key activities, theoretical orientations, values, and career satisfaction: a contribution to the Scopes of Practice debate. South African Journal of Psychology. 2019. Vol.49, no.4. pp. 505-517. https://doi.org/10.1177/0081246318823188

Chen C., Zhang Y., Guo Q., Wang X., Chen S. Core competencies for psychological counselors: A scoping review. Behavioral Sciences. 2025. Vol.15, no.2, p. 147. https://doi.org/10.3390/bs15020147

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-11

Як цитувати

Калмиков, Г. В., & Леженко, С. О. (2026). ПРОФЕСІЙНІ МАРКЕРИ ДІЯЛЬНОСТІ ПСИХОЛОГА-КОНСУЛЬТАНТА В СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я: ВИКЛИКИ І ТРЕНДИ. Наукові записки. Серія: Психологія, (1), 42–51. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2026-1-4