REFLECTION: PROBLEMS OF CONCEPT DEFINING
DOI:
https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-3-2Keywords:
reflection, reflexivity, functions of reflection, elements of the reflection concept, approaches to the reflection concept definitionAbstract
The article presents the results of a scientific analysis of the problem of reflection phenomenon concept defining based on the use of a theoretical research methods set: analysis of scientific sources, systematization and generalization. The author distinguishes and correlates the concepts of “reflection” and “reflexivity” to improve the efficiency of further analysis. The generalized definitions of reflection by different scholars are identified and characterized, and the positions of different approaches to formulating the content of the phenomenon of reflection are presented. The considered approaches are categorized into psychological, philosophical and pedagogical. The main elements of the concept of “reflection” are highlighted: self-knowledge and self-understanding, analysis of the past and its impact on the future, design process, epistemological aspect, social context. The optimal interpretation of the reflection process in accordance with these elements is proposed. The maladaptive aspects of the rumination process, which are the result of the disordered functioning of the ordered reflection process, are investigated. In order to clarify the content of the reflection process, the main functions of reflection and the areas of application of reflective practices that detail the idea of the phenomenon under study are investigated. It is determined that reflection is a complex process, the functionality of which covers various aspects of self-knowledge, critical reflection on one's own experience and design of future actions. It is noted that reflection plays a central role in the professional development and formation of the individual, especially in pedagogical and psychological practice, which is confirmed by modern scientific developments. The expediency of further work in finding an optimal integrative definition of the concept of reflection within the main disciplines that study this phenomenon (philosophy, pedagogy, psychology) and in the interdisciplinary space to ensure a unified approach to interpretation is substantiated.
References
Андрющенко О. О. Сутність феномену "Рефлексія" як міждисциплінарного поняття. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальній школах. 2015. № 45(98). С. 60–66. URL: http://pedagogy-journal.kpu.zp.ua/archive/2015/45/9.pdf.
Антонова З., Гурніцька М. Рефлексія як детермінант самоставлення: аналіз проблеми та перспективи дослідження. Psychology travelogs. 2023. № 4. С. 35–43. https://doi.org/10.31891/pt-2023-4-4.
Бех І. Рефлексія у духовному «Я» особистості. Рідна школа. 2011. № 8–9. С. 9–14. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rsh_2011_8-9_5.
Заїка Є., Зімовін О. Рефлексивність особистості як предмет психологічного пізнання. Психологія і суспільство. 2014. № 2. С. 90–97.
Зімовін О., Заїка Є. Рефлексивність та рефлексія: співвідношення понять. Вісник харківського національного педагогічного університету імені ГС сковороди. психологія. 2014. № 47. С. 65–71.
Зімовін О. І. Рефлексія та креативність як чинники саморозвитку особистості. Проблеми сучасної психології. 2016. № 32. С. 138–153. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-32.%p.
Іллющенко С. Ю. Психологічний зміст феномена рефлексії як властивості, процесу, стану. Вісник Національного університету оборони України. 2020. № 4(57). С. 32–43. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2020-57-4-32-43.
Ільчук В. П., Дубина М. В., Прокопенко О. О. Теоретичні аспекти дослідження явища "Рефлексія". Вісник ОНУ імені І. І. Мечникова. 2014. Т. 14, № 2/1. С. 18–22. URL: http://ir.stu.cn.ua/123456789/8952.
Крюкова О. В. Соціальна рефлексія як складова соціального розвитку особистості. Проблеми сучасної психології. 2012. № 16. С. 636–647. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2012-16.%p.
Матохнюк Л. О., Гальчевська Н. А. Рефлексія як системоутворювальний механізм безперервного професійного розвитку педагога. Габітус. 2022. № 38. С. 20–24. URL: http://habitus.od.ua/journals/2022/38-2022/3.pdf.
Найдьонова Л. М. Групова рефлексія як механізм реконструкції соціалних настановлень : дис. …канд. психол. наук : 19.00.05. Київ, 2014. 246 с. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/77241836.pdf.
Немченко С. Визначення поняття “рефлексія”. Молодь і ринок. 2014. № 12(119). С. 104–107. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Mir_2014_12_25.
Обискалов І. Рефлексія: поняття, види, функції, психологічна структура. Журнал сучасної психології. 2023. № 4(31). С. 48–57.
Павелків Р. В. Рефлексія як механізм формування індивідуальної свідомості та діяльності особистості. Вісник післядипломної освіти. «серія «соціальні та оведінкові науки». 2019. № 8 (37). С. 84–98. https://doi.org/10.32405/2522-9931-8(37)-84-98.
Палій А., Єльчанінова Т., Шевченко В. Рефлексія як структуротворчий компонент професійної діяльності. Перспективи та інновації науки. 2024. № 6(40). https://doi.org/10.52058/2786-4952-2024-6(40)-867-876.
Подкоритова Л. О. Визначення видів рефлексії у наукових джерелах. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології". 2017. № 37. С. 343–358. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2017-37.%p.
Савченко О. Свідомість і рефлексія в базисі психологічного теоретизування. Психологія і суспільство. 2018. № 3–4 (73–74). С. 67–89.
Сорокіна О. Вплив рефлексії на професійне становлення студентів-психологів. Науковий вісник мну імені В. О. Сухомлинського. Психологічні науки. 2017. № 2(18). С. 190–194. URL: http://mdu.edu.ua/wp-content/uploads/psihol-visnik-18-2017-36.pdf.
Чаплак Я. В., Чуйко Г. В. Рефлексія як метакогнітивний феномен психології. Psychological journal. 2021. Т. 7, № 9(53). С. 35–47. URL: https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/4189.
Шевченко Н. Ф. Рефлексивність як чинник розвитку особистості психолога-консультанта. Журнал сучасної психології. 2022. № 4. С. 85–92. https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-4-10.
Development and validation of a self-report measure of mentalizing: the reflective functioning questionnaire / P. Fonagy et al. Plos one. 2016. Vol. 11, no. 7. P. e0158678. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0158678.
Fisher P., Chew K., Leow Y. J. Clinical psychologists’ use of reflection and reflective practice within clinical work. Reflective practice. 2015. Vol. 16, no. 6. P. 731–743. https://doi.org/10.1080/14623943.2015.1095724.
Lilienfeld S. O., Basterfield C. Reflective practice in clinical psychology: reflections from basic psychological science. Clinical psychology: science and practice. 2020. https://doi.org/10.1111/cpsp.12352.
Philippi C. L., Koenigs M. The neuropsychology of self-reflection in psychiatric illness. Journal of psychiatric research. 2014. Vol. 54. P. 55–63. https://doi.org/10.1016/j.jpsychires.2014.03.004.
Reflection: A Socratic approach / I. C. M. Van Seggelen – Damen et al. Theory & psychology. 2017. Vol. 27, no. 6. P. 793–814. https://doi.org/10.1177/0959354317736388.
Reflective functioning in children and adolescents with and without an anxiety disorder / V. Chevalier et al. Frontiers in psychology. 2021. Vol. 12. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.698654.
Stefan C. A., Cheie L. Self-compassion and social anxiety in late adolescence: contributions of selfreflection and insight. Self and identity. 2020. P. 1–13. https://doi.org/10.1080/15298868.2020.1861082.
Wain A. Learning through reflection. British journal of midwifery. 2017. Vol. 25, no. 10. P. 662–666. https://doi.org/10.12968/bjom.2017.25.10.662.
