REDUCTION OF INSOMNIA LEVEL IN SERVICEMEN AFTER UNDERGOING A PSYCHOLOGICAL REHABILITATION PROGRAM
DOI:
https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-3-1Keywords:
insomnia, servicemen, psychological rehabilitation, Athens Insomnia Scale, sleep quality, posttraumatic stress disorder, stress management, psychological traumaAbstract
The article presents the results of a study on the effectiveness of the psychological rehabilitation program "Recovery during war" in reducing the level of insomnia in servicemen. Data from 20 program participants obtained using the Athens Insomnia Scale before and after a 21-day rehabilitation course were analyzed. A statistically significant decrease in the level of insomnia among program participants was revealed. The average score on the Athens Insomnia Scale decreased from 11.2±3.8 to 8.7±4.2 (p<0.01). The number of participants with a clinically significant level of insomnia decreased from 85% to 60%. The most pronounced positive dynamics were observed in terms of overall assessment of sleep quality, night awakenings and daytime sleepiness. In 65% of participants, a clinically significant or moderate improvement in sleep quality was observed. The program included group psychotherapy, individual psychological consultations, body-oriented therapy, art therapy, educational sessions on trauma psychology and stress management, training in relaxation and self-regulation techniques, physical exercises and massage. Analysis of individual dynamics showed that 7 participants (35%) experienced clinically significant sleep improvement, 6 participants (30%) showed moderate improvement, 4 participants (20%) had no significant changes, and 3 (15%) experienced worsening sleep. Qualitative analysis of participant feedback revealed that most of them noted improvement in overall well-being, reduced anxiety and tension, which positively affected sleep quality. The obtained results indicate the effectiveness of the "Recovery during war" program in correcting sleep disorders in servicemen and allow recommending it as an effective method of psychological rehabilitation. To increase the effectiveness of the program, it is recommended to strengthen the individual approach and provide the possibility of continuing psychological support for participants with insufficient positive dynamics. The study's limitations include the absence of a control group and a relatively small sample size. Further research should focus on studying the long-term effects of the program and factors affecting the sustainability of the achieved results.
References
Блінов О.А. Психологія бойової психічної травми: монографія. К.: Талком, 2016. 246 с.
Буряк О.О., Гіневський М.І., Катеруша Г.Л. Шляхи та методи реабілітації осіб з «військовим синдромом» та посттравматичним стресовим розладом. Збірник наукових праць Харківського університету Повітряних Сил. 2015. Вип. 3(44). С. 137–141.
Буряк О.О., Гіневський М.І., Катеруша Г.Л. Військовий синдром «АТО»: актуальність та шляхи вирішення на державному рівні. Збірник наукових праць Харківського університету Повітряних Сил. 2015. Вип. 2(43). С. 176–181.
Волошин П.В., Марута Н.О., Шестопалова Л.Ф. та ін. Діагностика, терапія та профілактика медико-психологічних наслідків бойових дій в сучасних умовах: методичні рекомендації. Харків, 2014. 80 с.
Каліщук С.М. Психотехніки кризового консультування: моделі, алгоритми, вправи, приклади: навчальний посібник. Київ: МайстерКниг, 2023. 368 с.
Карпова І.В., Литвиненко О.О., Чепурна І.О. Ефективність програми медико-психологічної реабілітації учасників АТО/ООС з порушеннями сну. Проблеми екстремальної та кризової психології. 2019. Вип. 25. С. 102–112.
Карпова І.В., Литвиненко О.О., Чепурна І.О. Психологічні особливості корекції порушень сну у військовослужбовців-учасників АТО. Проблеми екстремальної та кризової психології. 2017. Вип. 21. С. 56–65.
Кокун О.М., Агаєв Н.А., Пішко І.О., Лозінська Н.С. Основи психологічної допомоги військовослужбовцям в умовах бойових дій: Методичний посібник. К.: НДЦ ГП ЗСУ, 2015. 170 с.
Кокун О.М., Пішко І.О., Лозінська Н.С. Особливості негативних психічних станів військовослужбовців. Вісник Національного університету оборони України. 2014. Вип. 5(42). С. 185–190.
Луценко Т.В. Арт-терапевтичні технології в системі психологічної допомоги учасникам бойових дій. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. 2018. Вип. 2. Т. 2. С. 166–171.
Малахов Б.В., Чайковський А.Р., Сичевський А.С. Особливості фізичної реабілітації військовослужбовців з наслідками бойової психічної травми. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2016. № 3. С. 54–59.
Маркова М.В., Козира П.В. Постстресові дезадаптивні стани на тлі соціальних змін: аналіз проблеми. Медична психологія. 2015. № 1(37). С. 8–13.
Пінчук І.Я., Бабова К.Д., Пінчук І.П. та ін. Реабілітація постраждалих в умовах надзвичайних ситуацій та бойових дій. Посттравматичний стресовий розлад. Дніпро : Середняк Т. К., 2018. 204 с.
Ткачук Т.А. Копінг-поведінка особистості офіцера у важких ситуаціях службової діяльності. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. 2015. Вип. 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2015_1_11
Чабан О.С., Франкова І.О. Сучасні тенденції в діагностиці та лікуванні посттравматичного стресового розладу. Український медичний часопис. 2015. № 3(107). С. 61–65.
Шестопалова Л.Ф. Профілактика посттравматичних стресових розладів у осіб, що перенесли екстремальні події: методичні рекомендації. Харків, 2014. 27 с.
Soldatos C.R., Dikeos D.G., Paparrigopoulos T.J. Athens Insomnia Scale: validation of an instrument based on ICD-10 criteria. J Psychosom Res. 2000. Vol. 48(6). P. 555–560.
