PSYCHOSEMANTIC DIMENSIONS OF EXPERIENCING PSYCHO-EMOTIONAL STATES BY UKRAINIANS IN THE CONDITIONS OF WAR

Authors

DOI:

https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-1-19

Keywords:

mental health, stress, psycho-emotional states, self-esteem, war, “refugee syndrome”, psychosemantics

Abstract

The article provides a general theoretical analysis of the problem of the impact of war as a stressful and traumatic factor on the psycho-emotional states of the personality. Particular attention is paid to a brief description of the psychological symptoms of people with the so-called “refugee syndrome (complex)” and their comparison with the population that remains on the territory of their own country under martial law. As an empirical tool in the study, the “Test of Self-Assessment of Functional State (SAM)” by V. Doskin and others was used. The sample consisted of 209 respondents from the Western and Eastern regions of Ukraine, as well as Ukrainian emigrants. The primary quantitative data obtained with the help of Google forms were subjected to the procedure of factor analysis separately for each subgroup of respondents. Based on the results of the factor analysis, the psychosemantic structures that underlie the self-assessment of psycho-emotional states have been identified and interpreted. There are 8 such structures in the Western Ukrainian subsample: “Optimistic cheerfulness”, “Passive inhibition”, “Enthusiastic diligence”, “Feeling of strength”, “Workable concentration”, “Healthy resilience” and “Relaxed calm”. In the Eastern Ukrainian (frontline) subsample, there are 5: “Optimistic and strong cheerfulness”, “Passive and weak inhibition”, “Enthusiastic diligence”, “Active health”, “Calm and fresh relaxation”. There are 8 in the emigrants subsample: “Pessimistic inhibition”, “Happy joy”, “Fresh diligence”, “Easy concentration”, “Tired gloom”, “Happy prospects”, “Stable working capacity”, “Feeling of strength”. In the context of the obtained and interpreted empirical results, a significant affinity in the psycho-emotional experience of life in the conditions of war by respondents from the western and eastern regions of Ukraine was stated. In both respective subgroups, “Optimistic cheerfulness” is singled out as the dominant psychosemantic basis for verbalization of one’s own states, which for Ukrainians from the frontline regions has a significant additional connotation of “strength”. In contrast to the related results in the first two subsamples, it was found that in the subgroup of forced Ukrainian emigrants, the psychosemantic structure of “Pessimistic inhibition” is dominant in this context, which requires further in-depth study and analysis.

References

Афективний темперамент та психічний стан українців, які перебувають у Польщі внаслідок війни: попередні результати / В. Алтухова та ін. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія «Психологія». 2023. Т. 34 (73). № 1. С. 216–222.

Дембіцький С. Оцінки соціально-психологічного стану населення України в умовах війни : стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 4 травня 2022 р. Вісник Національної академії наук України. 2022. № 6. С. 79–84.

Психологічна адаптація студентів, які постійно перебували в Україні та виїжджали за кордон під час війни / О. Денефіль та ін. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2023. № 1. С. 101–106.

Збірник методик для діагностики психологічної готовності військовослужбовців військової служби за контрактом до діяльності у складі миротворчих підрозділів : методичний посібник / О. Кокун та ін. Київ : НДЦ ГП ЗСУ, 2011. 281 с.

Корольчук М., Науменко Н. Аналіз чинників негативних психічних станів особистості до і під час війни (за результатами анкетування). Вісник Національного університету оборони України. 2023. № 3 (73). С. 83–90.

Орос М. Вплив війни на людину. Зміни психіки та характеру в умовах воєнного стану. Український медичний часопис. 2023. № 2 (154). С. 93–97.

Тімченко О. Душевні рани війни (психологічна пам’ятка для роботи з українськими біженцями). Проблеми екстремальної та кризової психології. 2022. № 1. С. 159–164.

Хараджи М., Труніна Г. Емоційно-психологічний стан студентської молоді під час війни. Перспективи та інновації науки. 2023. Серія «Педагогіка. Психологія. Медицина». № 12. С. 793–801.

Шаумян О., Музика О. Вплив війни на жителів деокупованих територій України: зміни емоційного стану та ціннісних пріоритетів. Перспективи та інновації науки. 2024. Серія «Педагогіка. Психологія. Медицина». № 1 (35). С. 702–714.

Шевченко В. «Синдром біженця» як психологічна проблема в умовах війни. Габітус. 2022. Вип. 42. С. 228–231.

Murthy R., Lakshminarayana R. Mental Health Consequences of War: a Brief Review of Research Findings. World Psychiatry. 2006. № 5(1). P. 25–30.

The World Health Report 2001: Mental Health: New Understanding, New Hope. World Health Organization, 2001. 178 р.

Published

2024-04-25

How to Cite

Savelyuk, N. (2024). PSYCHOSEMANTIC DIMENSIONS OF EXPERIENCING PSYCHO-EMOTIONAL STATES BY UKRAINIANS IN THE CONDITIONS OF WAR. Наукові записки. Серія: Психологія, (1), 139–147. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-1-19