ОРГАНІЗАЦІЙНА СПРАВЕДЛИВІСТЬ У СИСТЕМІ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ: ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ТА ДИСКУРСИВНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2026-2-10Ключові слова:
організаційна справедливість, корпоративне управління, стейкхолдери, рада директорів, довіра, психологія управлінняАнотація
У статті здійснено комплексний аналіз організаційної справедливості як складного та багатовимірного психологічного явища в системі корпоративного управління. Застосовано чотирикомпонентну модель організаційної справедливості, яка охоплює дистрибутивний, процедурний, міжособистісний та інформаційний виміри. Ці складові розглядаються як взаємопов’язані, але водночас концептуально відмінні аспекти єдиного феномену. Емпірична частина базується на контент-аналізі корпоративної звітності 40 компаній, серед яких як представники Fortune Global 500, так і українські підприємства. Для аналізу було використано систему змістових індикаторів, які дозволяють ідентифікувати різні прояви справедливості в корпоративному дискурсі. Отримані результати свідчать про те, що пряма артикуляція справедливості зустрічається відносно рідко, однак цей концепт системно проявляється через пов’язані категорії, зокрема прозорість, підзвітність, етичність управління, інклюзивність та якість взаємодії зі стейкхолдерами. При цьому найбільш виразно представлені процедурний та інформаційний виміри справедливості, тоді як дистрибутивний аспект відображений значно слабше, що вказує на певну обмеженість представлення справедливості у сучасному корпоративному середовищі. Крім того, виявлено помітні відмінності між міжнародними та українськими компаніями у підходах до формування і комунікації справедливості. Для компаній із переліку Fortune Global 500 більш характерним є акцент на прозорості інформації та інклюзії, тоді як українські підприємства частіше зосереджуються на чітких процедурах і формалізованих управлінських механізмах. У підсумку доведено, що справедливість виконує роль ключового психологічного механізму, який поєднує формальні інститути корпоративного управління з реальними поведінковими результатами. Вона значною мірою визначає якість взаємодії між організацією та її стейкхолдерами, виступаючи своєрідним інтегратором економічних, інституційних і соціально-психологічних складових управління.
Посилання
Abdullah G. T. N. The role of organizational justice in reducing job slack: an analytical study in the General Directorate of Education in Nineveh Governorate. Academia Open. 2026. Vol. 11, No. 1. DOI: https://doi.org/10.21070/acopen.11.2026.13791
Adams J. S. Inequity in social exchange. Advances in Experimental Social Psychology. 1965. Vol. 2. P. 267–299.
Burri S., Lup D., Pepper A. What do business executives think about distributive justice? Journal of Business Ethics. 2021. Vol. 174. P. 15–33. DOI: https://doi.org/10.1007/s10551-020-04627-w
Cavalheiro R. T., Kremer A. M., Gimenes R. M. T. Governance structure and its links with justice in the context of cooperative organizations. Enfoque: Reflexão Contábil. 2024. Vol. 43, No. 2. P. 1–13. DOI: https://doi.org/10.4025/enfoque.v43i2.62580
Colquitt J. A. On the dimensionality of organizational justice: a construct validation of a measure. Journal of Applied Psychology. 2001. Vol. 86, No. 3. P. 386–400. DOI: https://doi.org/10.1037/0021-9010.86.3.386
Cropanzano R., Bowen D. E., Gilliland S. W. The management of organizational justice. Academy of Management Perspectives. 2007. Vol. 21. P. 34–48. DOI: https://doi.org/10.5465/amp.2007.27895338
Del Brio E., Hernández-Maestro R. M., Yoshikawa T. How does interpersonal justice affect outside directors’ governance behavior? A cross-cultural comparison. Review of Managerial Science. 2018. Vol. 12, No. 3. P. 683–709. DOI: https://doi.org/10.1007/s11846-017-0227-2
Folger R., Cropanzano R. Fairness theory: justice as accountability. Advances in organizational justice / ed. by J. Greenberg, R. Cropanzano. Stanford : Stanford University Press, 2001. P. 1–55.
Freeman R. E., McVea J. F. A stakeholder approach to strategic management. SSRN Electronic Journal. 2001. P. 1–32. DOI: https://doi.org/10.2139/ssrn.263511
Shareholders as directors and aspects of fairness for stakeholders / G. Gustav et al. International Journal of Social Science and Human Research. 2023. Vol. 6, No. 1. P. 123–127. DOI: https://doi.org/10.47191/ijsshr/v6-i1-17
Homans G. C. Social behavior: its elementary forms. New York : Harcourt, Brace & World, 1961. 404 p.
Jensen M. C., Meckling W. H. Theory of the firm: managerial behavior, agency costs and ownership structure. Journal of Financial Economics. 1976. Vol. 3, No. 4. P. 305–360. DOI: https://doi.org/10.1016/0304-405X(76)90026-X
Kahneman D., Knetsch J. L., Thaler R. H. Fairness as a constraint on profit seeking: entitlements in the market. American Economic Review. 1986. Vol. 76, No. 4. P. 728–741.
Kim M., Beehr T. A. Making the case for procedural justice: employees thrive and work hard. Journal of Managerial Psychology. 2020. Vol. 35. P. 100–114. DOI: https://doi.org/10.1108/JMP-03-2019-0154
Mayer R. C., Davis J. H., Schoorman F. D. An integrative model of organizational trust. Academy of Management Review. 1995. Vol. 20, No. 3. P. 709–734. DOI: https://doi.org/10.5465/amr.1995.9508080335
The concept of justice in stakeholder theory: a systematic literature review / V. P. Melo et al. BASE – Revista de Administração e Contabilidade da Unisinos. 2020. Vol. 17, No. 3. P. 429–455. DOI: https://doi.org/10.4013/base.2020.173.03
Tyler T. R. Why people obey the law. New Haven : Yale University Press, 1990. 273 p.
Widodo W., Sulistiasih S. Vitalizing organizational justice in mediating effect of good corporate governance on teacher’s organizational citizenship behavior. Jurnal Konseling dan Pendidikan. 2021. Vol. 9, No. 2. P. 164–170. DOI: https://doi.org/10.29210/155200
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
