БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСВІТЯН ТА ФАХІВЦІВ ІНКЛЮЗІЇ ЯК ФАКТОР ПІДТРИМКИ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Анотація

Актуальність статті зумовлена значним посиленням ризиків для психічного здоров’я дітей з особливими освітніми потребами в умовах війни та зростанням професійного навантаження на освітян і фахівців інклюзії, які забезпечують їх психолого-педагогічний супровід. У воєнних реаліях саме психологічне благополуччя педагогів стає дуже важливою передумовою створення безпечного освітнього середовища, підтримки емоційної стабільності учнів і збереження якості інклюзивного навчання. Мета статті полягає у системному аналізі теоретичних і емпіричних досліджень, присвячених благополуччю освітян та фахівців інклюзії в умовах війни, а також з’ясуванні його впливу на психічне здоров’я дітей з особливими освітніми потребами. У дослідженні використано методи теоретичного аналізу, синтезу, порівняння й узагальнення наукових джерел. Джерельну базу становили українські та зарубіжні публікації, присвячені психологічному благополуччю педагогів, професійному вигоранню, інклюзивній освіті, психічному здоров’ю дітей з ООП і впливу воєнних стресорів на освітній процес. У результаті встановлено, що благополуччя освітян є системним ресурсом підтримки дітей з ООП, оскільки визначає емоційну стійкість педагога, якість взаємодії з учнями, здатність до розпізнавання ознак психологічного неблагополуччя та ефективність інклюзивного супроводу. Показано, що в умовах війни зростають професійні запити до педагогів, посилюються виснаження й ризики вигорання, тоді як діти з ООП демонструють підвищену вразливість до тривоги, депресивних проявів і посттравматичних симптомів. Обґрунтовано доцільність упровадження системної психосоціальної підтримки освітян, розвитку їх емоційного інтелекту, навичок саморегуляції та створення підтримувального шкільного клімату як необхідної умови збереження психічного здоров’я учнів.