ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МІЖОСОБИСТІСНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Анотація

У статті розкрито психологічні особливості міжособистісної взаємодії військовослужбовців, що набуває особливого значення в умовах воєнного стану в Україні. Дослідження підкреслює, що успішна комунікація, згуртованість та взаєморозуміння в колективі є критично важливими для адаптації, виконання бойових завдань, зниження конфліктності та збереження психічного здоров’я військових.Метою статті є психологічний аналіз особистісних компонентів міжособистісної взаємодії та виявлення особливостей їх прояву залежно від тривалості військової служби. Емпіричне дослідження, проведене серед 60 військовослужбовців, продемонструвало статистично значущі відмінності між групами в розрізі різної тривалості служби. Досвідчені військовослужбовці демонструють вищі показники за всіма компонентами міжособистісної взаємодії. Зокрема, їх мотиваційний компонент свідчить про стійке прагнення розширювати контакти та ціннісні орієнтації на взаємодію, на відміну від ситуативної та зовнішньої мотивації у новобранців. Емоційний компонент у досвідчених військових характеризується задовільною емоційною зрілістю, хоча можлива притлумлена емоційність внаслідок стресу. Вольовий компонент суттєво зростає з досвідом, проявляючись у високому самоконтролі, впевненості у прийнятті рішень та здатності відстоювати свою думку. Когнітивний компонент у досвідчених військовослужбовців досягає високого рівня, що вказує на чітке усвідомлення мотивів та почуттів, здатність вирішувати конфлікти за допомогою психологічних знань та адаптувати спілкування до ситуації. Найсильніша кореляція спостерігається у загальному показнику інтегрованої міжособистісної компетентності, що свідчить про цілісний та інтегрований розвиток цих навичок з досвідом служби. Зроблено висновок, що військовий досвід сприяє інтегрованому розвитку компетентності міжособистісної взаємодії, яка відіграє ключову роль у збереженні психологічної стійкості особового складу.