ЦІННІСНО-СМИСЛОВА СФЕРА ОСОБИСТОСТІ: ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ

Анотація

У статті здійснено теоретичний аналіз ціннісно-смислової сфери особистості як складного регулятивного психологічного утворення, що визначає життєві стратегії, поведінкові установки, особистісну ідентичність і рівень психологічного благополуччя. Дослідження базується на поєднанні екзистенційного, гуманістичного та когнітивного підходів і включає аналіз праць В. Франкла, А. Маслоу, К. Роджерса, М. Рокіча, Ш. Шварца та інших провідних науковців. Розглянуто історико-філософські витоки концепції смислу життя, зокрема у працях Ж. П. Сартра, К. Ясперса, В. Франкла, а також психологічні моделі, що пояснюють природу й функціонування цінностей і смислів. Особливу увагу приділено функціям ціннісно-смислової сфери в процесах адаптації, саморегуляції, самоідентифікації, прийняття рішень і побудови життєвої перспективи.У межах структурно-генетичного підходу особистість розглядається як активний суб’єкт життєтворчості, здатний формувати смислові утворення у відповідь на виклики соціокультурного середовища. Виявлено тісний зв’язок між структурованістю ціннісно-смислової сфери та показниками емоційної стабільності, резилієнтності, рівнем суб’єктивного контролю та мотиваційної зрілості.Проаналізовано сучасні теоретичні моделі регуляції ціннісно-смислової сфери: модель підтримки смислу (Meaning Maintenance Model), модель самоконкордантності цілей (Self-Concordance Model), теорію ціннісної конгруентності (Value Congruence Theory) та теорію цілей, заснованих на цінностях (Value-Based Goal Theory). Показано, що узгодженість життєвих цілей із глибинними цінностями сприяє високому рівню саморегуляції, психологічній стійкості, життєвій задоволеності та знижує прояви прокрастинації й екзистенційної тривоги.Окремо розглянуто роль ціннісно-смислової регуляції в умовах соціальних трансформацій – війни, вимушеної міграції, економічної нестабільності та культурних змін. Аргументовано, що вказана структура виконує як стабілізувальну, так і адаптивну функцію, виступаючи внутрішнім ресурсом подолання кризових станів та особистісного зростання. Отримані теоретичні положення мають практичне значення для психологічного консультування, освітніх програм та проєктування стратегій особистісного розвитку в умовах соціальної турбулентності.