РЕЛІГІЯ ЯК ЦІННІСНО-СМИСЛОВИЙ РЕСУРС У СИТУАЦІЇ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2025-1-17Ключові слова:
релігійність, психологічні ресурси, медіарелігійність, посткризове зростання, безпека, стресостійкість.Анотація
У статті розглянуто багатогранну роль релігійності як психологічного адаптаційного механізму, що підтримує людей у кризових ситуаціях. У центрі уваги – здатність релігійних переконань служити джерелом сенсу, надії та емоційної стійкості в умовах екстремального стресу, викликаного війною. На основі огляду сучасних світових й українських досліджень проаналізовано вплив релігійних переконань та практик на стресостійкість, психологічне благополуччя, індивідуальну адаптацію до травмівних подій та збереження смисложиттєвих орієнтацій під час воєнних дій. Установлено, що віра допомагає людям знаходити сенс у складних обставинах та переживати воєнний стрес. Релігійні практики, як-от молитва, духовне спілкування та участь у богослужіннях, сприяють внутрішній стійкості та покращенню психологічного стану.Дослідження показують, що військові й цивільні, які мають високий рівень релігійності, демонструють кращу психологічну адаптацію після травматичних подій. Використання релігійних практик сприяє формуванню відчуття безпеки та надії.Також у статті розглянуто сучасний феномен медіарелігійності, тобто трансформацію релігійного досвіду під впливом цифрових технологій і медіа. Цей аспект аналізується як відображення адаптації релігійних практик до реального інформаційного суспільства, де віртуальні платформи стають простором для підтримки духовної комунікації, молитви та пошуку сенсу.Зазначено, що цифрові технології дають змогу вірянам підтримувати зв’язок зі своєю конфесією через онлайн-богослужіння, молитви, мобільні застосунки та соціальні мережі. Релігійні лідери стають активними медіафігурами, впливаючи на суспільну думку та психологічний стан людей. У воєнний час медіарелігійність може відігравати як об’єднувальну роль (моральна підтримка, мобілізація суспільства), так і деструктивну (легітимація насильства, розпалювання міжрелігійних конфліктів). У висновках наголошується на тому, що релігія, як традиційна, так і опосередкована медіа, залишається актуальним та потужним ресурсом для психологічної стійкості й соціальної інтеграції під час війни.Підкреслено необхідність подальших досліджень у цій галузі з урахуванням специфіки культурного та історичного контексту України.
Посилання
Кастельс М. Інтернет-ґалактика. Міркування щодо інтернету, бізнесу і суспільства / пер. з анґл. Е. Г. Ганиша, А. Б. Волкової. Київ : Ваклер, 2007. 304 с.
Коструба Н. С. Опитувальник медіарелігійності особистості : методичні рекомендації до використання та інтерпретації результатів опитувальника. Луцьк, 2023. 32 с. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/ bitstream/123456789/22567/1/медіарелігійність %20МЕТОДИЧКА %20ОПИТУВАЛЬНИК.pdf
Коструба Н. С. Психологія медіарелігійності особистості : дис. … д-ра психол. наук : 19.00.01. Луцьк, 2022. 483 с. URL: https://ra.vnu.edu.ua/wp-content/uploads/2022/12/Dysertatsiya-Kostruba-N.S.pdf
Нове дослідження: як змінилася релігійність українців за два роки війни. URL: https:// infonavigator.com.ua/novosti/nove-doslidzhennia-iak-zminylasia-relihijnist-ukraintsiv-za-dva-roky-vijny/
Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи : навч. посібник / заг. ред. Л. Царенко. Том 2. Київ, 2018. 240 с.
Панок В. Г., Предко В. В. Постковідне суспільство в умовах війни: фактор релігійності у підтримці життєстійкості особистості. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Психологія. Том 35 (74). № 4. 2024. URL: https://psych.vernadskyjournals.in.ua/journal/4_2024/6.pdf
Петрушкевич М. С. Релігійна комунікація у контексті масової культури : монографія. Острог, 2018. 408 с. URL: https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/8680/1/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%8 3%D1%88%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_2018.pdf
Протеро С. Вісім релігій, що панують у світі: чому їхні відмінності мають значення. Київ : BookChef, 2021. 464 с.
Чорноморець Ю. Церква в інформаційному суспільстві: як уникнути принципових помилок і суттєвих іміджевих втрат? Десять принципів для християнського життя у добу інформаційного суспільства. URL: https://www.religion.in.ua/main/analitica/15662-cerkva-v-informacijnomu-suspilstvi-yak- uniknuti-principovix-pomilok-i-suttyevix-imidzhevix-vtrat.html
Якуніна К. Соціально-психологічні аспекти релігійності. Молодий вчений. № 1 (95), 2021. URL: https://molodyivchenyi.ua/index.php/journal/article/view/1067
Campbell H. A., Tsuria R. Digital Religion: Understanding Religious Practice in Digital Media. Routledge, 2022.
Davie G. The sociology of religion : a critical agenda. Los Angeles : SAGE, 2013.
Pargament K. I. The psychology of religion and coping: Theory, research and practice. New York : Guilford, 1997. 21–33, 163–197. URL: https://is.muni.cz/el/phil/jaro2008/RLB246/um/K._I._ Pargament_Chapters_2___7.pdf
Pargament K. I., Koenig H. G., Perez L. M. The many methods of religious coping: development and initial validation of the RCOPE. Journal of Clinical Psychology, 56, 2000. 519–543.
Peres J. F., Moreira-Almeida A., Nasello A. G., Koenig H. G. Spirituality and resilience in trauma victims. Journal of Religion and Health, 46(3), 2007. 343–350.
Radde-Antweiler K. Virtual Religion. An Approach to a Religious and Ritual Topography of Second Life. Online – Heidelberg Journal of Religions on the Internet 3.1. 2008. URL: https://heiup.uni-heidelberg. de/journals/religions/article/view/393
Richards P. S., Potts R. W. Using spiritual interventions in psychotherapy: Practices, successes, failures, and ethical concerns of Mormon psychotherapists. Professional Psychology: Research and Practice, 26(2), 1995. 163–170. URL: https://doi.org/10.1037/0735-7028.26.2.163
Roy O. Secularism confronts Islam ; translated by George Holoch Columbia University Press New York, 2007.
Shafranske E. P. A psychodynamic case study. In P. S. Richards & A. E. Bergin (Eds.). Casebook for a spiritual strategy in counseling and psychotherapy (pp. 153–170). American Psychological Association. 2004. URL: https://doi.org/10.1037/10652-009
Simonič B., Klobučar N. R. Experiencing positive religious coping in the process of divorce: A qualitative study. Journal of Religion and Health, 56(5), 2017. 1644–1654.
Talik E., Skowroński B. The sense of quality of life and religious strategies of coping with stress in prison inmates. Journal of Religion and Health, 1–23. 2018.
