ПРОБЛЕМА АЛЕКСИТИМІЇ В СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2025-1-7Ключові слова:
алекситимія, емоції, почуття, особистість, емоційна компетентність, емоційний інтелект, соціальні стосункиАнотація
У статті здійснено розгляд явища алекситимії, який є багатовимірним психологічним феноменом, що характеризується труднощами в розпізнаванні, вираженні та вербалізації власних емоцій. Визначено, що алекситимія, безперечно, впливає на емоційну сферу, комунікацію та міжособистісні взаємини особистості, характеризуючись труднощами в ідентифікації, вираженні та розумінні власних емоцій, що ускладнює соціальну адаптацію та саморефлексію.З огляду на збільшення кількості випадків психосоматичних та адиктивних розладів, які супроводжуються алекситимією, вивчення цього явища є особливо актуальним.Теоретичне дослідження основ алекситимії з різних теоретичних перспектив, як-от біопсихосоціальна, психодинамічна, нейробіологічна, забезпечує комплексне й цілісне розуміння алекситимії та допомагає в розробці ефективних методів діагностики. Окрім впливу на індивідуальний рівень функціонування особистості, алекситимія має значення і в ширшому соціальному контексті, зокрема у сфері професійної діяльності, міжособистісних відносин та загальної соціальної інтеграції. Нездатність людини усвідомлювати й регулювати власні емоції може спричиняти труднощі в командній роботі, підвищувати рівень конфліктності в стосунках та знижувати ефективність соціальної взаємодії.Визначено, що особливої актуальності ця проблема набуває в сучасному світі, де високий рівень стресу, інформаційного перевантаження та емоційного вигорання сприяють розвитку алекситимічних тенденцій, адже, безперечно, труднощі у вираженні емоцій ускладнюють життєдіяльність, впливають на ефективність міжособистісних стосунків значно впливаючи на емоційне благополуччя особистості та психосоматичний стан. З огляду на це, особливий інтерес становить роль алекситимії в психотерапевтичній практиці, оскільки обмежена здатність до рефлексії та усвідомлення власних почуттів може ускладнювати роботу з клієнтами.
Посилання
Антонюк І. С. Україномовна адаптація короткої форми Пертського опитувальника алекситимії (PAQ-S). Київський інститут сучасної психології та психотерапії. 2024. 120 с.
Гура С. О. Психологічні особливості профілактики алекситимії та вигорання у викладачів ЗВО. Харків, 2021. 100 с.
Клименко М. Р., Птічка Д. В. Особливості диференціації емоційних станів особистості в умовах війни: теоретичний дискурс. Габітус. 2023. № 56. С. 148–153.
Шелег Л. С. Психосоматичний статус особистості працівника Національної поліції України : дис. ... док. псих. наук : 05. Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2016. 460 с.
Chalah, M., & Ayache, S. Alexithymia in multiple sclerosis: A systematic review of literature. Neuropsychologia. 2017. № 104, 31–47. https://doi.org/10.1016/j.neuropsychologia.2017.07.034
Grabe, H., Frommer, J., Ankerhold, A., Ulrich, C., Gröger, R., Franke, G., Barnow, S., Freyberger, H., & Spitzer, C. Alexithymia and Outcome in Psychotherapy. Psychotherapy and Psychosomatics. 2008. Vol. 77, 189–194. https://doi.org/10.1159/000119739.
Meza-Concha, N., Arancibia, M., Salas, F., Behar, R., Salas, G., Silva, H., & Escobar, R. Towards a neurobiological understanding of alexithymia. Medwave, 2017. 174. https://doi.org/10.5867/medwave. 2017.04.6960.
Nemiah J. C.&Sifnoes P. E. Psychosomatic illness and problem of communication. Psychother. Psychosom. 1970. Vol. 18. P. 154–160.
Parker, J., Parker, J., Taylor, G., Taylor, G., Bagby, R., Bagby, R., Thomas, S., & Thomas, S. Problems with measuring alexithymia. Psychosomatics, 1991, Vol. 32, Р. 196–202 . https://doi.org/10.1016/S0033-3182(91) 72092-6
Rad, M. Alexithymia and symptom formation.. Psychotherapy and psychosomatics, 1984. Vol. 42. Р. 80–89.