ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПРОЯВУ ТРИВОЖНОСТІ ДИТИНИ В РОДИННОМУ ПРОСТОРІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-3-11Ключові слова:
тривожність, стиль виховання, тип батьківського ставлення, молодший шкільний вік, сімейна тривожністьАнотація
У статті представлено результати емпіричного дослідження психологічних чинників прояву тривожності дитини в родинному просторі. Актуальність дослідження зумовлена визначальним впливом родинного простору на емоційний стан та психічний розвиток дитини. Родина виступає ключовим фактором формування почуття безпеки та стабільності, що є важливим для запобігання та зниження рівня тривожності. Тривожність визначено як властивість особистості, що характеризується внутрішнім неспокоєм, пов’язаним з прогнозуванням невдачі, небезпекою або очікуванням чогось важливого в умовах невизначеності. Тривожність впливає на емоційну, поведінкову і когнітивну сфери життєдіяльності людини, змінюючи її продуктивність. В досліджуваних дітей молодшого шкільного віку діагностовано значний рівень тривожності. Основні характеристики такого рівня тривожності включають: емоційні прояви, такі як підвищена нервозність, часто без видимої причини, страхи та фобії, надмірні або непропорційні ситуації, сльозливість і плаксивість, чутливість до невдач та критики. Встановлено, що для більшості досліджуваних батьків (матерів) характерний демократичний стиль виховання, який характеризується балансом між контролем і свободою, де батьки встановлюють чіткі правила та очікування, але при цьому підтримують відкриту комунікацію, розуміння і повагу до думок та почуттів дитини. За даними діагностики, на високому рівні в батьків виражені такі стилі батьківського ставлення, як: кооперація, симбіоз, авторитарна гіперсоціалізація. На середньому рівні (з тенденцією до високого) проявляється тип ставлення прийняття. На низькому рівні знаходяться «відкидання» та «маленький невдаха». Загальний показник сімейної тривожності характеризується значним рівнем прояву, тобто досліджувані батьки відчувають значний рівень відповідальності за благополуччя сім’ї, часто вважаючи, що від їхніх зусиль залежить стан справ у родині. За результатами кореляційного аналізу припущення про те, що прояв тривожності дитини в родинному просторі зумовлюється комплексом психологічних чинників (стиль виховання, тип батьківського ставлення, тривожність в родині), було підтверджено.
Посилання
Горні К. Невротична особистість нашого часу (The Neurotic Personality of our Time), 1937. / пер. з англ. Philosophical arkiv, Nyköping (Sweden), 2016. 186 с.
Гуд Г. Психологічні особливості негативних переживань у молодших школярів: дис. … канд. психол. наук: 19.00.07. Інс-т пед. освіти і освіти дорослих ун‒ т ім. І. Я. Зязюна. Київ, 2021. 286 с.
Емоційний розвиток дитини. Збірник психол. тестів, програми тренінгу емоційної зрілості, тренув. вправи для дітей дошк., мол. шкіл. та підл. віку / упоряд. С. Максименко та ін. К. : СПДФО О.П. Главняк : Мікрос. СВС, 2004. 111 с.
Коробка О. Діагностика та лікування тривожних розладів у дітей і підлітків. НейроNEWS. 2020. № 9. С. 48–54.
Макух О. І. Особливості межових психічних станів молодших школярів у процесі навчальної діяльності : автореф. дис. … канд. психол. наук; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України. Київ, 2009. 20 с.
Мушкевич М. І., Федоренко Р. П., Магдисюк Л. І., Дучимінська Т. І. Психологія молодої сім’ї : монографія. Луцьк : Вежа-Друк, 2018. 235 с.
Олійник М. І., Романова Н. Г. Програма корекції та профілактики тривожності у дітей дошкільного віку. Психолого-педагогічний практикум : методичний посібник. Київ : Дірект Лайн, 2024. Ч. 5. С. 93–104.
Скляренко О. М. Тривожність молодших школярів як одна з детермінант шкільних страхів у молодшому шкільному віці. Актуальні проблеми психології. Том І. Соціальна психологія. Організаційна психологія. Економічна психологія. К. : Міленіум, 2004. Вип. 13. С. 88–91.
Ставицька С. О. Психолого-педагогічні умови подолання особистісної тривожності у дітей молодшого шкільного віку: автореф. дис. ... канд. психол. наук. Київ, 1999. 14 с.
Сургунд Н., Баля В. Вплив тривоги та тривожності на емоційний стан школяра. Psychology Travelogs, №1, 2023. Р. 156–165.
Томчук С. М., Томчук М. І. Психологія тривоги, страху та агресії особистості в освітньому процесі : монографія. Вінниця: КВНЗ «ВАНО», 2018. 200 с.
Хом’як А. О. Соціально-психологічні чинники шкільної тривожності молодших школярів. Андрагогічний вісник. Житомир : Вид. ЖДУ ім. І. Франка, 2019. №10. С. 158–164.
Шевченко Н.Ф., Тищенко К.В. Дослідження впливу типу сімейного виховання на прояви агресивності у дітей дошкільного віку. Scientific collection «interconf» : (38) : with the Proceedings of the 1 International Scientific and Practical Conference «Science, Education, Innovation: Topical Issues and Modern Aspects», Tallinn, Estonia, December16–18, 2020. Tallinn, Estonia : Uhingu Teadus juhatus, 2020. С. 510–519. 14. May R. The Meaning of Anxiety. N.Y. : Pocket Books, 1977.
Spielberger C. D. Theory and research on anxiety. Anxiety and behavior. New York Academic press. 1966.