ВПЛИВ ПРОЦЕСІВ САМОЗМІНЮВАННЯ НА ДОСЯГНЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ УСПІШНОСТІ ФАХІВЦІВ СФЕРИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
DOI:
https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-3-10Ключові слова:
самозмінювання, професійна успішність, сфера інформаційних технологій, соціально-психологічна адаптація, організаційна напруженість, фахівці, негативний вплив роботиАнотація
У статті висвітлено ключові аспекти дослідження самозмінювання фахівців сфери інформаційних технологій. У вибірці представлено кількість опитаних, які проживали в м. Дніпрі, м. Кривому Розі, м. Кропивницькому, м. Одесі, м. Харкові та м. Полтаві. Загалом було опитано 394 респонденти, які працюють в організаціях сфери інформаційних технологій, серед них 286 чоловіків і 108 жінок віком від 20 до 52 років. Дослідження проводилося з березня 2023 року по червень 2024 року у 20 організаціях сфери інформаційних технологій. У результаті проведеного дослідження за методикою «Діагностика соціально-психологічної адаптації» (автори: К. Роджерс, Р. Даймонд) респондентів з високим рівнем соціальної адаптованості не виявлено. Водночас середній рівень соціальної адаптованості складає більшу частину всієї групи. Наразі є незначний відсоток респондентів групи, які продемонстрували низький рівень соціальної адаптованості. До причин, які зумовлюють такий низький рівень, передусім відносять зміну обстановки, специфіку роботи, низьку самооцінку, невпевненість у собі, психофізіологічні вікові зміни тощо. Результати методики за Шкалою негативного впливу роботи (автор Д. Ватсон) засвідчили показники на низькому, нижчому за середній, середньому, вищому за середній рівнях. Високого рівня негативного впливу роботи не було виявлено у респондентів, що є сприятливим для організації сфери інформаційних технологій. За методикою «Індекс організаційної напруженості» (автори: Р. Кан, Д. Вольф) встановлено середній показник організаційної напруженості. У цілому жінки в організації відчувають більше напруженості, тривожності, схвильованості. Вони частіше, аніж чоловіки, висловлюють деякі невдоволення щодо роботи. Разом за вибіркою середній показник організаційної напруженості становить 241, який є на середньому рівні. За результатами аналізу здійсненого дослідження нами розроблено загальні рекомендації. Перспективою подальших досліджень є ґрунтовне вивчення самозмінювання фахівців сфери інформаційних технологій задля формування соціально благополучних громадян.
Посилання
Антомонов М. Ю., Коробейніков Г. В., Хмельницька І. В. Математичні методи оброблення та моделювання результатів експериментальних досліджень : навч. посібник. Київ : Олімпійська освіта, 2021. 216 с.
Лемак М. В., Петрище В. Ю. Психологу для роботи : діагностичні методики. Ужгород : Вид-во Олександра Гаркуші, 2012. 616 с.
Шаумян О. Г. Дослідження особистості менеджера у сфері інформаційної безпеки. Актуальні проблеми психології. Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія. 2019. Т. І. Випуск 54. С. 63–68.
Шаумян О. Г. Дослідження особистості сучасного менеджера у сфері інформаційної безпеки. European Humanities Studies : State and Society. VIII Міжнародні Челпанівські психолого-педагогічні читання. IX International Festival “The world of psychology: education, science, innovations” (16–19 травня 2019 року, м Київ, Україна). Editor : East European Institute of Psychology. № 2. 2019. P. 184–199.
Buleev I., Bryukhovetska N., Korytko T., Pіletska S., Patlachuk V. Evaluation of the level of personnel adaptation to enterprises intellectualization in termes of the economy digitalization. Management Theory and Studies for Rural Business and Infrastructure Development. 2023. 45(1). P. 94–104. DOI: https://doi.org/10.15544/mts.2023.10
Katz D., Kahn R. L. The Social Psychology of Organizations. 2nd ed. New York : John Wiley and Sons, 1978. 848 p.
Shaumian O. G. Ergonomic methods to overcome the emotional burnout of the modern manager in the sphere of information security. Tavrian Scientific Bulletin. Series: Economics. 2023. 17. P. 196–203. DOI: https://doi.org/10.32782/2708-0366/2023.17.26
Watson D., Clark L. A., Tellegen A. Development and validation of the brief measures of positive and negative affect: The PANAS scales. Journal of Personality and Social Psychology. 1988. Vol. 54(6). P. 1063–1070.
