ПРОФЕСІЙНЕ ЗДОРОВ’Я ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ТА СУСПІЛЬНИХ ВИКЛИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-3-3Ключові слова:
професійне здоров’я, ситуація невизначеності, особистісна амбівалентність, дестабілізуюча організація професійної діяльностіАнотація
Стаття присвячена аналізу особливостей професійного здоров’я особистості в умовах невизначеності та суспільних викликів. Увага зосереджена на висвітленні психологічних механізмів створення здорового професійного середовища, яке формує рефлексивне ставлення фахівця до власного здоров’я. Зазначено, що професійне здоров’я особистості в ситуації невизначеності розглядається як здатність суб’єкта професійної діяльності зберігати й розвивати себе в умовах об’єктивної професійної реальності. У статті зроблено акцент на феноменах невизначеності й особистісної амбівалентності, які присутні в психічному стані особистості постійно. Відповідно професійне здоров’я розглядається автором як динамічна система смислових структур і процесів, що забезпечують актуалізацію внутрішніх механізмів регуляції поведінки самозбереження працівника. Також зафіксовано, що феномен «невизначеності» як перехідний стан ускладнює задоволення значної частини професійних потреб фахівця і суттєво впливає на його самопочуття та професійне благополуччя. За даними наведеного дослідження визначено ознаки дестабілізуючих проявів в організації професійної діяльності та їх вплив на професійне здоров’я особистості. Досліджено, що в умовах війни респонденти зіткнулися з різними проявами дестабілізуючої організації професійної діяльності, зокрема високим рівнем прояву хронічної втоми, яка посилюється досить високими показниками фізичного виснаження на фоні тривалого стресу та надмірного навантаження впродовж робочого тижня. Підкреслено, що здатність справлятися з повсякденними професійними стресами є важливою складовою професійного здоров'я особистості в умовах війни. У підсумку зазначено, що використання ресурсного підходу в практиці організації професійного середовища може стати дієвим інструментом у роботі організаційних психологів, що забезпечить розвиток здатності керівників розподіляти ресурси працівника та сприяти оптимальній адаптації до умов невизначеної ситуації у професійній діяльності.
Посилання
Барна О.М., Калініченко М.А. Астенічний синдром: нові виклики – новий підхід. Ліки України. 2021. Вип. 4(250). С. 25–29.
Борисюк О.М., Прохорчук Н.В. Амбівалентність особистості як психологічний феномен. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія : Психологічні науки. 2017. Вип. 2. С. 80–91.
Вірна Ж.П. Соціальний вимір професійної невротизації. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Психологічні науки: збірник. Вип. 94. Т. 1. Чернігівський нац. пед. ун-т ім. Т.Г. Шевченка; [голов. ред. М.О. Носко; відп. ред. В.О. Дятлов]. Чернігів, 2011. С. 75–77.
Дзюба Т.М. Цінність здоров’я в цілісній структурі «health organizations». Вектори соціальної, організаційної та економічної психології [Електронне видання]: тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 25 лютого 2022 року) / за заг. ред. А. А. Мазаракі. Київ : Держ. торг.-екон. ун-т, 2022. 356 с. С. 64–70. URL: https://is.gd/ndwydI
Дідик Н.М. Взаємозв’язок психічного здоров’я і професійно значущих характеристик особистісної зрілості майбутніх психологів. Психологічні перспективи / Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, Ін-т соц. та політ. психології АПН України. Луцьк: ВНУ ім. Лесі Українки, 2012. Вип. 20. С. 58–67.
Карамушка Л. М. Психічне здоров’я особистості під час війни: як його зберегти та підтримати : Метод. рекомендації. Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2022. 52 с.
Мешко Г.М. Аналіз детермінант професійного здоров’я вчителя в контексті завдань педагогіки здоров’я. Педагогічний альманах. 2015. Вип. 25. С. 106–112.
Barling J., Griffiths A. A. History of occupational health psychology // In: J.C. Quick, L.E. Tetrick (Eds.). Handbook of occupational health psychology. 2nd ed. Washington, DC: APA Books, 2010. Р. 21–34.
Dziuba Tetiana The Effects of Long-term Job Stress on Educators' Professional Development. Psychology in the 21st Century: Open Minds, Sosieties et World. The 32hd International Congress of Psychology Held virtually in July 18-23. Prague. URL: https://www.icp2020.com/
Dziuba T., Karamushka L., Halushko L., Zvyagolskaya I., Karamushka T. (2021). Mental Health of Teachers in Ukrainian Educational Oganizations. WIADOMOŚCI LEKARSKIE. 2021. Vol. LXXIV, Issue 11, November, 2021. pp. 97–103. DOI: 10.36740/WLek202111117. URL: https://wiadlek.pl/wp-content/uploads/archive/2021/WLek202111117.pdf
Health promotion: evidence and experience / Ed. by K. Lucas and B. Lloyd. London: SAGE Publications, 2005. 168 р.
Hobfoll S. Conservation of resources theory: its implication for stress, health, and resilience. S. Folkman (ed.). The Oxford handbook of stress, health, and coping. N.Y.: Oxford University Press, 2011b.
Hobfoll S., Shirom A. Stress and burnout in the workplace. R. Golembiewski (ed.). Handbook of organization behavior. N.Y.: Master Dekker, 1993. P. 41–60.
Keyes C. L. M. The Exchange of Emotional Support with Age and Its Relationship with Emotional Wellbeing by Age. URL: http://ideas.repec.org/a/oup/geronb/v57y2002i6pp518-p525.html
Leka S., Houdmont J. Occupational health psychology. Chichester, UK: Wiley-Blackwell, 2010. 362 р.
