РЕФЛЕКСІЯ: ПРОБЛЕМАТИКА ФОРМУЛЮВАННЯ КОНЦЕПТУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-3-2Ключові слова:
рефлексія, рефлексивність, функції рефлексії, елементи поняття рефлексії, підходи до визначення поняття «рефлексія»Анотація
У статті представлено результати наукового аналізу проблематики визначення концепту феномену рефлексії на основі використання комплексу методів теоретичного дослідження: аналізу наукових джерел, систематизація та узагальнення. Встановлено розмежування та співвіднесення понять «рефлексія» та «рефлексивність» для підвищення ефективності подальшого аналізу. Зазначено і охарактеризовано узагальнені визначання рефлексії різними науковцями та представлено позиції різних підходів до формулювання змісту феномену рефлексії. Категоризовано розглянуті підходи на психологічний, філософський і педагогічний. Виокремлено основні елементи поняття «рефлексія»: самопізнання і саморозуміння, аналіз минулого та його вплив на майбутнє, процес проєктування, гносеологічний аспект, соціальний контекст. Запропоновано оптимальне трактування процесу рефлексії згідно із зазначеними елементами. Досліджено дезадаптивні аспекти процесу румінації, які є наслідком порушеного функціонування впорядкованого процесу рефлексії. Для уточнення змістовного наповнення процесу рефлексії досліджено основні функції рефлексії та сфери застосування рефлексивних практик, які деталізують уявлення про досліджуваний феномен. Визначено, що рефлексія є складним процесом, функціонал якого охоплює різноманітні аспекти самопізнання, критичного осмислення власного досвіду та проєктування майбутніх дій. Зазначено, що рефлексія відіграє центральну роль у професійному розвитку і становленні особистості, особливо в педагогічній та психологічній практиці, що підтверджується сучасними науковими розробками. Обґрунтовано доцільність подальшої роботи у пошуку оптимального інтегративного визначення концепту рефлексії в межах основних дисциплін, які досліджують цей феномен (філософія, педагогіка, психологія) та в міждисциплінарному просторі для забезпечення єдиного підходу в трактуванні.
Посилання
Андрющенко О. О. Сутність феномену "Рефлексія" як міждисциплінарного поняття. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальній школах. 2015. № 45(98). С. 60–66. URL: http://pedagogy-journal.kpu.zp.ua/archive/2015/45/9.pdf.
Антонова З., Гурніцька М. Рефлексія як детермінант самоставлення: аналіз проблеми та перспективи дослідження. Psychology travelogs. 2023. № 4. С. 35–43. https://doi.org/10.31891/pt-2023-4-4.
Бех І. Рефлексія у духовному «Я» особистості. Рідна школа. 2011. № 8–9. С. 9–14. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rsh_2011_8-9_5.
Заїка Є., Зімовін О. Рефлексивність особистості як предмет психологічного пізнання. Психологія і суспільство. 2014. № 2. С. 90–97.
Зімовін О., Заїка Є. Рефлексивність та рефлексія: співвідношення понять. Вісник харківського національного педагогічного університету імені ГС сковороди. психологія. 2014. № 47. С. 65–71.
Зімовін О. І. Рефлексія та креативність як чинники саморозвитку особистості. Проблеми сучасної психології. 2016. № 32. С. 138–153. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-32.%p.
Іллющенко С. Ю. Психологічний зміст феномена рефлексії як властивості, процесу, стану. Вісник Національного університету оборони України. 2020. № 4(57). С. 32–43. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2020-57-4-32-43.
Ільчук В. П., Дубина М. В., Прокопенко О. О. Теоретичні аспекти дослідження явища "Рефлексія". Вісник ОНУ імені І. І. Мечникова. 2014. Т. 14, № 2/1. С. 18–22. URL: http://ir.stu.cn.ua/123456789/8952.
Крюкова О. В. Соціальна рефлексія як складова соціального розвитку особистості. Проблеми сучасної психології. 2012. № 16. С. 636–647. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2012-16.%p.
Матохнюк Л. О., Гальчевська Н. А. Рефлексія як системоутворювальний механізм безперервного професійного розвитку педагога. Габітус. 2022. № 38. С. 20–24. URL: http://habitus.od.ua/journals/2022/38-2022/3.pdf.
Найдьонова Л. М. Групова рефлексія як механізм реконструкції соціалних настановлень : дис. …канд. психол. наук : 19.00.05. Київ, 2014. 246 с. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/77241836.pdf.
Немченко С. Визначення поняття “рефлексія”. Молодь і ринок. 2014. № 12(119). С. 104–107. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Mir_2014_12_25.
Обискалов І. Рефлексія: поняття, види, функції, психологічна структура. Журнал сучасної психології. 2023. № 4(31). С. 48–57.
Павелків Р. В. Рефлексія як механізм формування індивідуальної свідомості та діяльності особистості. Вісник післядипломної освіти. «серія «соціальні та оведінкові науки». 2019. № 8 (37). С. 84–98. https://doi.org/10.32405/2522-9931-8(37)-84-98.
Палій А., Єльчанінова Т., Шевченко В. Рефлексія як структуротворчий компонент професійної діяльності. Перспективи та інновації науки. 2024. № 6(40). https://doi.org/10.52058/2786-4952-2024-6(40)-867-876.
Подкоритова Л. О. Визначення видів рефлексії у наукових джерелах. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології". 2017. № 37. С. 343–358. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2017-37.%p.
Савченко О. Свідомість і рефлексія в базисі психологічного теоретизування. Психологія і суспільство. 2018. № 3–4 (73–74). С. 67–89.
Сорокіна О. Вплив рефлексії на професійне становлення студентів-психологів. Науковий вісник мну імені В. О. Сухомлинського. Психологічні науки. 2017. № 2(18). С. 190–194. URL: http://mdu.edu.ua/wp-content/uploads/psihol-visnik-18-2017-36.pdf.
Чаплак Я. В., Чуйко Г. В. Рефлексія як метакогнітивний феномен психології. Psychological journal. 2021. Т. 7, № 9(53). С. 35–47. URL: https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/4189.
Шевченко Н. Ф. Рефлексивність як чинник розвитку особистості психолога-консультанта. Журнал сучасної психології. 2022. № 4. С. 85–92. https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-4-10.
Development and validation of a self-report measure of mentalizing: the reflective functioning questionnaire / P. Fonagy et al. Plos one. 2016. Vol. 11, no. 7. P. e0158678. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0158678.
Fisher P., Chew K., Leow Y. J. Clinical psychologists’ use of reflection and reflective practice within clinical work. Reflective practice. 2015. Vol. 16, no. 6. P. 731–743. https://doi.org/10.1080/14623943.2015.1095724.
Lilienfeld S. O., Basterfield C. Reflective practice in clinical psychology: reflections from basic psychological science. Clinical psychology: science and practice. 2020. https://doi.org/10.1111/cpsp.12352.
Philippi C. L., Koenigs M. The neuropsychology of self-reflection in psychiatric illness. Journal of psychiatric research. 2014. Vol. 54. P. 55–63. https://doi.org/10.1016/j.jpsychires.2014.03.004.
Reflection: A Socratic approach / I. C. M. Van Seggelen – Damen et al. Theory & psychology. 2017. Vol. 27, no. 6. P. 793–814. https://doi.org/10.1177/0959354317736388.
Reflective functioning in children and adolescents with and without an anxiety disorder / V. Chevalier et al. Frontiers in psychology. 2021. Vol. 12. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.698654.
Stefan C. A., Cheie L. Self-compassion and social anxiety in late adolescence: contributions of selfreflection and insight. Self and identity. 2020. P. 1–13. https://doi.org/10.1080/15298868.2020.1861082.
Wain A. Learning through reflection. British journal of midwifery. 2017. Vol. 25, no. 10. P. 662–666. https://doi.org/10.12968/bjom.2017.25.10.662.
