ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ БЕЗСОННЯ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ПІСЛЯ ПРОХОДЖЕННЯ ПРОГРАМИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-3-1Ключові слова:
безсоння, військовослужбовці, психологічна реабілітація, Афінська шкала безсоння, якість сну, посттравматичний стресовий розлад, стрес-менеджмент, психологічна травмаАнотація
У статті представлено результати дослідження ефективності програми психологічної реабілітації військовослужбовців «Відновлення під час війни» щодо зниження рівня безсоння. Проаналізовано дані 20 учасників програми, отримані за допомогою Афінської шкали безсоння до та після проходження 21-денного курсу реабілітації. Виявлено статистично значуще зниження рівня безсоння у учасників програми. Середній бал за Афінською шкалою безсоння знизився з 11,2±3,8 до 8,7±4,2 (p<0,01). Кількість учасників з клінічно значущим рівнем безсоння зменшилась з 85% до 60%. Найбільш виражена позитивна динаміка спостерігалась за показниками загальної оцінки якості сну, нічних пробуджень та денної сонливості. У 65% учасників спостерігалось клінічно значуще або помірне покращення якості сну. Програма включала групову психотерапію, індивідуальні психологічні консультації, тілесно-орієнтовану терапію, арт-терапію, освітні заняття з психології травми та стрес-менеджменту, навчання технікам релаксації та саморегуляції, фізичні вправи та масаж. Аналіз індивідуальної динаміки показав, що у 7 учасників (35%) спостерігалось клінічно значуще покращення сну, у 6 учасників (30%) відмічалось помірне покращення, у 4 учасників (20%) суттєвих змін не було, а у 3 (15%) спостерігалось погіршення сну. Якісний аналіз відгуків учасників виявив, що більшість з них відмічали покращення загального самопочуття, зниження тривожності та напруження, що позитивно впливало на якість сну. Отримані результати свідчать про ефективність програми «Відновлення під час війни» у корекції порушень сну у військовослужбовців та дозволяють рекомендувати її як дієвий метод психологічної реабілітації. Для підвищення ефективності програми рекомендується посилити індивідуальний підхід та забезпечити можливість продовження психологічного супроводу для учасників з недостатньою позитивною динамікою.
Посилання
Блінов О.А. Психологія бойової психічної травми: монографія. К.: Талком, 2016. 246 с.
Буряк О.О., Гіневський М.І., Катеруша Г.Л. Шляхи та методи реабілітації осіб з «військовим синдромом» та посттравматичним стресовим розладом. Збірник наукових праць Харківського університету Повітряних Сил. 2015. Вип. 3(44). С. 137–141.
Буряк О.О., Гіневський М.І., Катеруша Г.Л. Військовий синдром «АТО»: актуальність та шляхи вирішення на державному рівні. Збірник наукових праць Харківського університету Повітряних Сил. 2015. Вип. 2(43). С. 176–181.
Волошин П.В., Марута Н.О., Шестопалова Л.Ф. та ін. Діагностика, терапія та профілактика медико-психологічних наслідків бойових дій в сучасних умовах: методичні рекомендації. Харків, 2014. 80 с.
Каліщук С.М. Психотехніки кризового консультування: моделі, алгоритми, вправи, приклади: навчальний посібник. Київ: МайстерКниг, 2023. 368 с.
Карпова І.В., Литвиненко О.О., Чепурна І.О. Ефективність програми медико-психологічної реабілітації учасників АТО/ООС з порушеннями сну. Проблеми екстремальної та кризової психології. 2019. Вип. 25. С. 102–112.
Карпова І.В., Литвиненко О.О., Чепурна І.О. Психологічні особливості корекції порушень сну у військовослужбовців-учасників АТО. Проблеми екстремальної та кризової психології. 2017. Вип. 21. С. 56–65.
Кокун О.М., Агаєв Н.А., Пішко І.О., Лозінська Н.С. Основи психологічної допомоги військовослужбовцям в умовах бойових дій: Методичний посібник. К.: НДЦ ГП ЗСУ, 2015. 170 с.
Кокун О.М., Пішко І.О., Лозінська Н.С. Особливості негативних психічних станів військовослужбовців. Вісник Національного університету оборони України. 2014. Вип. 5(42). С. 185–190.
Луценко Т.В. Арт-терапевтичні технології в системі психологічної допомоги учасникам бойових дій. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. 2018. Вип. 2. Т. 2. С. 166–171.
Малахов Б.В., Чайковський А.Р., Сичевський А.С. Особливості фізичної реабілітації військовослужбовців з наслідками бойової психічної травми. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2016. № 3. С. 54–59.
Маркова М.В., Козира П.В. Постстресові дезадаптивні стани на тлі соціальних змін: аналіз проблеми. Медична психологія. 2015. № 1(37). С. 8–13.
Пінчук І.Я., Бабова К.Д., Пінчук І.П. та ін. Реабілітація постраждалих в умовах надзвичайних ситуацій та бойових дій. Посттравматичний стресовий розлад. Дніпро : Середняк Т. К., 2018. 204 с.
Ткачук Т.А. Копінг-поведінка особистості офіцера у важких ситуаціях службової діяльності. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. 2015. Вип. 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2015_1_11
Чабан О.С., Франкова І.О. Сучасні тенденції в діагностиці та лікуванні посттравматичного стресового розладу. Український медичний часопис. 2015. № 3(107). С. 61–65.
Шестопалова Л.Ф. Профілактика посттравматичних стресових розладів у осіб, що перенесли екстремальні події: методичні рекомендації. Харків, 2014. 27 с.
Soldatos C.R., Dikeos D.G., Paparrigopoulos T.J. Athens Insomnia Scale: validation of an instrument based on ICD-10 criteria. J Psychosom Res. 2000. Vol. 48(6). P. 555–560.
