ПСИХОСЕМАНТИЧНІ ВИМІРИ ПЕРЕЖИВАННЯ ПСИХОЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ УКРАЇНЦЯМИ В УМОВАХ ВІЙНИ

Анотація

У статті здійснюється загальний теоретичний аналіз проблеми впливу війни як стресового та травмувального чинника на психоемоційні стани особистості. Окрема увага приділяється стислому опису психологічних симптомів людей із так званим «синдромом (комплексом) біженця» та їх порівнянню з населенням, яке в умовах воєнного стану залишається на території власної країни. Як емпіричний інструмент у дослідженні використано «Методику самооцінки функціонального стану (САН)» В. Доскіна й інших. Вибірку становили 209 респондентів із західних і східних областей України, а також українські емігранти. Отримані за допомогою гугл-форм первинні кількісні дані піддавалися процедурі факторного аналізу окремо для кожної підгрупи респондентів. За результатами факторного аналізу виокремлено та проінтерпретовано психосемантичні структури, що лежать в основі самооцінювання психоемоційних станів. У західноукраїнській субвибірці – 8 таких структур: «Оптимістична життєрадісність», «Пасивна загальмованість», «Захоплена працелюбність», «Відчуття сили», «Працездатна зосередженість», «Здорова стійкість» і «Розслаблений спокій». У східноукраїнській (прифронтовій) субвибірці – 5: «Оптимістична і сильна життєрадісність», «Пасивна і слабка загальмованість», «Захоплена працелюбність», «Активне здоров’я», «Спокійна і свіжа розслабленість». У субвибірці емігрантів – 8: «Песимістична загальмованість», «Щаслива радість», «Свіжа працелюбність», «Легка зосередженість», «Утомлена похмурість», «Щаслива перспективність», «Стійка працездатність», «Відчуття сили». У контексті отриманих і проінтерпретованих емпіричних результатів констатовано значну спорідненість у психоемоційному переживанні життєдіяльності в умовах війни респондентами із західних і східних областей України. В обох відповідних підгрупах як домінантну психосемантичну основу вербалізації власних станів виокремлено «Оптимістичну життєрадісність», яка для українців із прифронтових регіонів має суттєву додаткову конотацію «сили». На відміну від споріднених результатів у двох перших субвибірках, з’ясовано, що в підгрупі вимушених українських емігрантів домінантною в цьому контексті є психосемантична структура «Песимістична загальмованість», що потребує свого подальшого поглибленого вивчення й аналізу.