ВПЛИВ ДІАЛОГІЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ВИКЛАДАЧА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ НА УСПІШНІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-1-17

Ключові слова:

діалогічні здібності, викладач ЗВО, студенти – медичні психологи, професійні якості, особистісні якості

Анотація

Успішне освоєння матеріалу студентами закладу вищої освіти (ЗВО) та чинники, що тому сприяють, є однією з найактуальніших тем для дослідження сучасними науковцями. Одним із найважливіших чинників, що на це впливає, є діалогічні здібності викладача закладу вищої освіти. Найбільш ефективним методом оцінки даних якостей є метод експертних оцінок, коли саме студенти надають оцінки здібностям викладача, що дає об’єктивні результати. Дослідження проводилось серед студентів – медичних психологів і викладачів з різним стажем роботи Вінницького національного медичного університету імені М. Пирогова. За отриманими результатами на перших курсах навчання студенти більшою мірою акцентують увагу на комунікативних аспектах взаємодії викладачів і студентів. На середніх і старших курсах поступово акценти зміщуються в бік когнітивної й операційної складових частин професійної компетентності викладача та його мотивації щодо навчальної діяльності. Студенти всіх курсів і викладачі, незалежно від досвіду, відзначили спільні чинники, що впливають на успіх лекції. Щодо особистісних якостей лектора, то тут є розбіжність. Викладачі віддають перевагу загальнолюдським чинникам, як-от: «загальна ерудиція», «правильна мова» та «гумор», а у студентській вибірці домінують конкретні професійні якості: «уміння просто викласти складні речі», «уміння привернути увагу до предмета». Значуща відмінність досліджена між найважливішими особистісними якостями викладача, що впливають на успішне проведення заняття. Незмінним лишається домінування показника «досконале знання предмета» для всіх викладачів. «Мистецтво оратора» та «вміння просто викласти складні речі» у процесі здобуття педагогічного досвіду поступаються своїми позиціями таким якостям, як «гумор» і «загальна ерудиція». На нашу думку, це є свідченням того, що зі значним педагогічним досвідом більш професійні якості викладача стають менш значущими, а більша значущість надається саме загальнолюдським та інтелектуальним якостям.

Посилання

Дроздова І.П. Навчальний посібник із курсу «Методика викладання, педагогіка та психологія вищої освіти» для студентів-магістрів 5 курсу. Харків : ХНАМГ, 2008. 142 с.

Лісовий М.І. Структура і рівні сформованості професійного мовлення майбутніх медичних працівників. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія «Педагогіка». 2007. № 1. С. 11–16.

Стинська В.В. Методика викладання у вищій школі : навчальний посібник. Івано-Франківськ, 2022. 180 с.

Сучасні напрями вдосконалення педагогічної майстерності викладачів : матеріали I Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Чернігів, 27–28 квітня 2023 р. Чернігів : Академія ДПтС, 2023. 254 с.

Формування комунікативної компетентності особистості засобами мови / Н.Б. Хамська та ін. Проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку. 2021. № 27. С. 96–103.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-25

Як цитувати

Потоцька, І. С., Рисинець, Т. П., Лойко, Л. С., & Мазур, О. В. (2024). ВПЛИВ ДІАЛОГІЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ВИКЛАДАЧА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ НА УСПІШНІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЇ. Наукові записки. Серія: Психологія, (1), 124–131. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-1-17