ПОРУШЕННЯ В СИСТЕМІ ДИТЯЧО-БАТЬКІВСЬКИХ ВІДНОСИН ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ БЕЗПОРАДНОСТІ В ДІТЕЙ

Анотація

Стаття присвячена аналізу дитячо-батьківських відносин як чинника формування безпорадності в дітей молодшого шкільного віку. Упродовж багатьох років проблема дитячо-батьківських відносин, сім’ї та її впливу на особистість дитини залишається незмінно актуальною. Сім’я як перший інститут соціалізації особистості впливає на формування та модифікацію соціальних настанов, а також на вибір стратегії адаптивної поведінки. У сім’ї закладається той життєвий сценарій, на основі якого особистість діє в суспільстві, а проблеми, що виникають у неї, полягають насамперед у дитячо-батьківських стосунках. Однак реалії нашого сьогодення безпосередньо впливають на сім’ю, знижують її виховний потенціал, прямо чи опосередковано сприяють формуванню в дітей різних особистісних деформацій, часто діти, маючи хороший потенціал, не проявляють активності, не мають бажання або нездатні справлятися з реальними життєвими труднощами, втрачають віру в успіх – цей феномен відомий у психології як навчена безпорадність. Безпорадність формується в онтогенезі під впливом різних чинників. Найбільш важливими з них є порушення в системі сімейних взаємин: несприятливий психологічний клімат у сім’ї, бездоглядність у сім’ї, різні типи неправильного сімейного виховання та стилі батьківської поведінки. Основним діагностичним методом дослідження було тестування. З метою діагностики панівних тенденцій ставлення до дитини та стилів сімейного виховання були використані «Тест-опитувальник батьківського ставлення», методика «Стратегії сімейного виховання». Для визначення переважних емоційних станів школярів, що є складниками симптомокомплексу безпорадності, використано методику «Самооцінка емоційних станів». За результатами емпіричного дослідження можна зробити висновок, що найвищі показники тривожності, втоми, пригніченості та безпорадності притаманні дітям із сімей з авторитарним, індиферентним і чітко не визначеним стилем виховання. У ставленні до дітей у таких сім’ях спостерігається емоційне неприйняття, відсутність підтримки, непередбачуваність реакції батьків на поведінку дитини, надмірний контроль.