ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ НА ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ПРАЦІВНИКІВ КОМЕРЦІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-1-4Ключові слова:
психічне здоров’я, працівники комерційних організацій, соціально-психологічні чинники, соціально-психологічна адаптація, мотивація, продуктивністьАнотація
Стаття присвячена актуальній для сучасної психологічної науки проблемі психічного здоров’я працівників комерційних організацій, що пов’язано із впливом сьогодення на якість життя, професійну діяльність і відносини з оточенням. Виокремлено соціально-психологічні чинники психічного здоров’я працівників комерційних організацій: психофізіологічні, психоемоційні, соціальні, фінансові, ергономічні та професійні, які впливають на збереження або не збереження їхнього психічного здоров’я, а також можуть бути виміряними за допомогою психодіагностичних методик і опитувальників. Метою стало емпіричне дослідження стану психічного здоров’я працівників комерційних організацій через вимірювання показників, які визначають його соціально-психологічний компонент і його вплив на такі показники трудової діяльності, як: продуктивність праці, ефективність праці та мотивація до неї. Під час емпіричного дослідження вивчено соціально-психологічні чинники психічного здоров’я працівників корпоративного сектору в їхньому впливі на показники трудової діяльності. За допомогою методик були виміряні такі компоненти соціально-психологічних чинників психічного здоров’я: рівень нервово-психічного напруження, рівень психологічного стресу та рівень соціальної адаптації. За допомогою опитувальника трудової діяльності були виміряні такі показники трудової діяльності: продуктивність праці, ефективність праці, мотивація до праці, рівень абсентеїзму, рівень презентеїзму та рівень левеїзму. Емпіричним шляхом доведено, що чим вищий рівень нервово-психічної напруги та психологічного стресу, тим нижче падають продуктивність і ефективність праці. Також було простежено, що підвищення соціальної адаптованості працівників чинить зворотний вплив на показники продуктивності й ефективності, а саме: чим більш інтегрованим у колективі є працівник, тим нижчими стають його показники продуктивності праці. І навпаки, підвищення соціальної адаптованості сприяє підвищенню мотивації до роботи.
Посилання
Баякіна О. Співвідношення понять «психічне» та «психологічне» здоров’я особистості. 2009. Т. 11. № 4 (5). С. 1195–1200. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/sootnoshenie-ponyatiy-psihicheskogo-ipsihologicheskogo-zdorovya-lichnosti/viewer.
Василевська О. Психічне здоров’я особистості. Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету : збірник наукових праць Звітно-наукової конференції, 9–10 лютого 2013 р. / укл. : Г. Волинка та ін. Київ : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2013. С. 289–291.
Карамушка Л., Шевченко А. Психологічні чинники та умови забезпечення психологічного здоров’я менеджерів освітніх організацій. Актуальні проблеми психології : збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 2017. Т. І : Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія. № 47. С. 22–29.
Климчук В., Горбунова В. Психічне здоров’я в організаціях: чотири причини інвестувати в охорону психічного здоров’я працівників. НейроNews. 2017. № 9 (92). С. 6–9. URL: https://neuronews.com.ua/uploads/issues/2017/9(92)/ nn179_6–9_6c1c1c8f2c196fc1745ba75f97f9ac67.
Креденцер О. Теоретичний аналіз основних підходів до визначення поняття «здоров’я» в психології. Актуальні проблеми психології : збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 2020. Т. І : Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія / за ред. С. Максименка, Л. Карамушки. Київ : Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН 14 України. Вип. 55. C. 44–50.
Раєвська Я. Теорія і практика професійного становлення фахівців соціальної сфери до міжпрофесійної взаємодії : монографія. Кам’янець-Подільський : видавець А.С. Панькова, 2020. 348 с.
