СПРАВЕДЛИВІСТЬ У ПЕДАГОГІЧНИХ ВЗАЄМОДІЯХ ЯК ЧИННИК ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ'Я УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Анотація

Стаття присвячена вивченню психологічних особливостей налагодження взаємодій між учасниками освітнього процесу на засадах справедливості й об’єктивності, що виступає чинником укріплення їхнього психічного здоров’я. Психічне здоров’я визначається як стан психологічної рівноваги та емоційного благополуччя особистості, що зумовлюється справедливістю соціальних взаємодій та ціннісним ставленням учасників один до одного. Доводиться, що в процесі педагогічних взаємодій психічне здоров’я школярів досягається та укріплюється завдяки справедливому, неупередженому, поважливому ставленню вчителя до них. Встановлено, що при характеристиці справедливих дій учителя учні фіксуються переважно на фактах об’єктивного оцінювання педагогом їхніх навчальних досягнень. Для школярів важливим є вияв учителем розуміння індивідуальних обставин кожного учня при прийнятті відповідного педагогічного рішення. У процесі здійснення аналізу відповідей учнів стосовно несправедливих дій учителя встановлено значущість для них неможливості отримати заслужену оцінку за результати своєї навчальної діяльності та наявність упередженого ставлення до одних учнів і поблажливого до інших. Виявлено, що справедливі дії вчителя позитивно позначаються на психоемоційному стані учнів і сприяють підвищенню продуктивності їхньої діяльності. Встановлено, що несправедливі дії супроводжуються негативними емоціями неприйняття, гніву, обурення та байдужості. Доведено, що у процесі педагогічних взаємодій учні гармонізуються зі справедливим учителем, досягають соціальної та психологічної рівноваги, емоційного комфорту. Це укріплює їхні внутрішні позиції та позитивно позначається на стані психічного здоров’я.