СПРАВЕДЛИВІСТЬ У ВИМІРІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ НАУКИ

Анотація

У статті презентовано висвітлення еволюції поглядів на справедливість в історії психології. Автор розглядає трактування поняття справедливості у донауковий період – із давніх релігійних вірувань до часів німецької класичної філософії; та в науковий період психології, зосередившись на характеристиці поглядів представників біхевіористичного й гуманістичного напрямів, а також сучасних дослідників. Автор доводить, що, незважаючи на більш ніж дві тисячі років різниці у часі, досить чітко прослідковується певна схожість у визначенні справедливості у вченнях Конфуція та І. Канта, а саме обґрунтуванні принципу взаємності. Починаючи з класичної філософії Давнього Світу та впродовж подальших епох змінювався підхід до визначення справедливості. Зазначене явище досліджувалося з погляду державної, суспільної ієрархії, політики, економіки, правосуддя, міжособистісної взаємодії, виховання тощо. У статті висвітлюється послідовний розвиток легітимації справедливості у різних суспільствах – від ототожнення справедливості та релігії у Давній Індії, справедливості та закону в Стародавній Греції до поступового прийняття справедливості як відносно суб’єктивного явища для кожного окремого індивіда. Зауважується, що у донауковий період психології справедливість розглядалася виключно як філософська категорія. Власне психологічний погляд на явище справедливості виник за часів наукового періоду. Автор солідаризується з ученими-біхевіористами в частині розгляду справедливості як явища, яке регулює соціальні взаємодії з погляду чесного розподілу між людьми винагород чи покарань за результати їхньої діяльності та докладені зусилля. Актуалізується підхід гуманістичної психології, згідно з яким справедливість розглядається як одна з метапотреб людини, що має бути задоволена, оскільки протилежний процес позначається на психічному здоров’ї особистості та негативно впливає на якість соціальних взаємодій. Наголошується на доцільності комплексно вивчати справедливість, зважаючи на її багатогранність та значення, яке вона має для індивіда, суспільства, держави та людства загалом.