КОНСУЛЬТУВАННЯ ПІДЛІТКІВ: ПРАКТИЧНІ МОДЕЛІ ВЗАЄМОДІЇ

Анотація

У статті досліджено особливості психологічного консультування підлітків. Окреслено основні етапи консультування у контексті класичних теорій особистості, що є підґрунтям сучасної практики консультування (психоаналітичний напрям, особистісно центрована теорія, гештальт-психологія, теорія транзактного аналізу, раціонально-емотивна психологія, консультування у методі позитивної психотерапії). Проаналізовано переваги та обмеження використання вищезазначених теорій у практичній діяльності. Автори доходять висновку, що в роботі з підлітками найбільш ефективним є еклектичний підхід, який дає змогу консультанту поєднувати проблемно-орієнтоване та особистісно-орієнтоване консультування, спрямовані на виявлення ресурсів для розв'язання проблеми та досягнення оптимального результату. Прописано типові запити підлітків, вимоги до психолога та завдання психолога-консультанта під час роботи з клієнтами: активізація психічних ресурсів клієнта, інтеграція особистості клієнта, сприяння трансформації поведінкових реакцій підлітка, розвиток навичок приймати рішення в умовах зіткнення з новими повсякденними обставинами та умовами життя, розвиток комунікативних та фасилятивних навичок з метою емоційної саморегуляції та зростання особистісного потенціалу підлітка. Представлено системну модель психологічного консультування підлітків. Установлено, що ключовим чинником продуктивної взаємодії є ефективна комунікація, що підтверджує важливість завдання розвитку навичок комунікації, когнітивних навичок та навичок фасилітації. З огляду на поставлені завдання, до використання пропонуються метод мотиваційного інтерв’ю, метод опори на сильні боки клієнта, триступенева модель зміни патернів мислення, техніки активного слухання, заохочення, перефразування, техніки розвитку навичок фасилітації. Розвиток навичок фасилітації у підлітків сприяє їх саморозкриттю, стимулює самостійність та активність, мотивує бути фасилітатором для своїх ровесників.