ПРОБЛЕМАТИКА ПОЧУТТЯ СПРАВЕДЛИВОСТІ В СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ

Анотація

В статті розглядається проблема почуття справедливості в сучасному науковому дискурсі, зокрема її соціально-психологічний вимір. В умовах соціальної нестабільності та трансформацій у суспільстві питання дотримання прав, рівності та відповідальності набувають особливої актуальності. Проаналізовано філософські концепції справедливості, де вона трактується як етична чеснота та нормативний принцип суспільних взаємодій, та психологічні підходи до морального розвитку особистості, що акцентують когнітивні та емоційні компоненти почуття справедливості. Особлива увага приділена соціально-психологічним теоріям, які визначають почуття справедливості як стабільну диспозицію, що включає когнітивний, емоційний і поведінковий аспекти, регулює оцінку вчинків і норм, стимулює просоціальну поведінку та моральний вибір особистості. Використано методи теоретичного аналізу, синтезу та контент-аналізу для систематизації підходів до феномену справедливості. Показано, що почуття справедливості формується через інтеріоризацію моральних норм і цінностей, інтегрується в систему цінностей особистості та функціонує як внутрішній регулятор соціальної поведінки, забезпечуючи відповідність дій і оцінок нормам чесності, рівності, взаємної поваги та соціальної відповідальності. Наголошується на ролі почуття справедливості у формуванні міжособистісних взаємин, соціальної довіри та моральної активності індивіда, що сприяє підтриманню соціальної гармонії та справедливого суспільного устрою. Підкреслюється значущість почуття справедливості як фундаментальної психологічної категорії, що об’єднує знання, цінності, емоційні переживання та поведінкові вияви людини в сучасному суспільстві.