СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ПЕДАГОГІВ ЗАКЛАДІВ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Автор(и)

  • Марина Данилівна Наровлянська Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка https://orcid.org/0000-0001-8693-3714

DOI:

https://doi.org/10.32782/cusu-pmtp-2025-2-9

Ключові слова:

ІКТ, готовність до використання ІКТ, підвищення кваліфікації, позашкільна освіта

Анотація

У статті представлено результати дослідження, спрямованого на науково-обґрунтовану розробку змісту, структури та формату програми підвищення кваліфікації педагогів закладів позашкільної освіти, орієнтованої на формування готовності до використання інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності. Підкреслено актуальність проблеми цифрової трансформації освіти та адаптації педагогів до цих змін, необхідність їх поширення на позашкілля, яке часто залишається поза межами наукових досліджень. Методологічну основу дослідження становлять системний, компетентнісний і діяльнісний підходи. Застосовано теоретичний аналіз наукових джерел, нормативних документів і міжнародних рамок цифрових компетентностей педагогів (UNESCO ICT-CFT, ISTE Standards, DigCompEdu), що дало змогу виокремити структурні компоненти цифрової готовності. Для розробки програми застосовано метод педагогічного проєктування на основі принципів модульності, гнучкості, адаптивності та практичної спрямованості. Ураховано результати цілеспрямованих спостережень за пілотним курсом підвищення кваліфікації педагогів закладів позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого напряму, а також зворотний зв’язок від викладачів і слухачів, що дало змогу уточнити змістове наповнення та формат реалізації програми. У результаті сформовано структурно-функціональну модель програми підвищення кваліфікації, яка налічує 5 модулів (організаційно-мотиваційний, інформаційно-компетентнісний, методичний, проєктний та допоміжний), охоплюючи технічні, методичні та психологічні компоненти готовності педагогів до використання ІКТ. Програма може впроваджуватися як у форматі повноформатного курсу, так й у вигляді окремих тематичних модулів чи семінарів, що забезпечує її адаптивність до різних умов закладів позашкільної освіти та окремих педагогів. Отримані результати підтверджують доцільність і практичну значущість розробленої моделі, яка може бути використана для модернізації системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників у контексті цифрової трансформації освіти.

Посилання

Морзе Н. В., Буйницька О. П. Підвищення рівня інформаційно-комунікаційної компетентності науково-педагогічних працівників – ключова вимога якості освітнього процесу. Інформаційні технології і засоби навчання. 2017. Т. 59, № 3. С. 189–200. DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v59i3.1667.

Наровлянська М. Д. Критерії готовності педагогів до використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі. Інноваційні практики наукової освіти: матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (Київ, 6–12 грудня 2023 р.). Київ, 2023. С. 524–530. URL: https://iod.gov.ua/content/events/54/iii-vseukrayinska-naukovo-praktichna-konferenciya-innovaciyni-praktikinaukovoyi-osviti_publications.pdf?1711288151.0339

Наровлянська М. Д. Сучасний стан використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі закладів позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого напряму. Теоретичні і прикладні напрямки розвитку туризму та рекреації в регіонах України: матеріали Х Міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 31.10.2024). С. 216–223.

Національна рамка цифрової компетентності педагогічних працівників. URL: https://osvita.diia.gov.ua/uploads/0/2900-2629_frame_pedagogical.pdf (дата звернення: 25.06.2025).

Спірін О. М., Іванова С. М., Франчук Н. Є., Кільченко А. В. Основні складники цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти України. Вісник кафедри ЮНЕСКО. Неперервна професійна освіта XXI століття. 2024. Т. 2, № 10. С. 91–103. DOI: https://doi.org/10.35387/ucj.2(10).2024.0007

Фурсикова Т. В., Шлянчак С. О., Ганенко Л. Д. Цифрова підготовка майбутніх магістрів освіти: міжнародні тенденції. Наукові записки. Серія: Проблеми природничо-математичної, технологічної та професійної освіти. 2023. № 2. С. 43–53. DOI: https://doi.org/10.32782/cusu-pmtp-2023-2-7

ISTE Standards for Educators. International Society for Technology in Education. URL: https://www.iste.org/standards/for-educators (дата звернення: 25.06.2025).

Redecker C. European Framework for the Digital Competence of Educators: DigCompEdu. Publications Office of the European Union, 2017. URL: https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/handle/JRC107466 (дата звернення: 25.06.2025).

UNESCO. ICT Competency Framework for Teachers. URL: https://www.unesco.org/en/digitalcompetencies-skills/ict-cft (дата звернення: 25.06.2025).

UNESCO. UNESCO Strategy on Technological Innovation in Education 2022–2025. Париж : ЮНЕСКО, 2022. 24 с. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000378847.locale=en (дата звернення: 21.07.2025).

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-17