ПОНЯТТЯ ВАЛЕНТНОСТІ ЯК ДЖЕРЕЛО АПОРІЙ У ВИКЛАДАННІ ХІМІЇ НА РІВНІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Анотація

Проаналізовано дві чинні модельні навчальні програми (далі – МНП) з предмета «Хімія. 7–9 клас», що розроблені відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти (далі – ДСБСО), а також підручники, написані згідно із цими МНП, щодо вживання наукових понять. Зосереджено увагу на вилученні з однієї з програм терміна «валентність», який традиційно був серед наріжних понять шкільного курсу хімії. З близьких термінів у програмі присутній лише «ступінь окиснення». У статті досліджено та проілюстровано прикладами суперечності (апорії), які виникають під час вивчення учнями / ученицями шкільного курсу хімії та стосуються поняття валентності, зокрема доцільність застосування валентності до йонних сполук, приклади незбігу валентності (як кількості зв’язків) зі ступенем окиснення, порушення правила октету, залучення чи не залучення d-електронів передзовнішнього енергетичного рівня до утворення ковалентних зв’язків, теорія утворення ковалентних зв’язків (зокрема, за донорно-акцепторним механізмом) лише s- та p-електронами тощо. Порівняно визначення поняття «валентність» у різних українських та закордонних підручниках з визначенням Міжнародного союзу фундаментальної та прикладної хімії (IUPAC), проаналізовано вітчизняну та іноземну науково-методичну літературу щодо використання цього поняття в шкільній освіті. Спираючись на досвід іноземних систем загальної середньої освіти та розуміння ковалентних зв’язків сучасною хімічною наукою, обґрунтовано та презентовано погляди авторів щодо недоцільності оперування поняттям «валентність» на рівні базової середньої освіти. У статті сформульовано рекомендації для авторів підручників та вчителів закладів загальної середньої освіти щодо вилучення поняття «валентність» та заміни його поняттями «ступінь окиснення», «кількість зв’язків» і «заряд йона». Окреслено можливості для розвитку в здобувачів / здобувачок базової середньої освіти умінь, що належать до четвертої групи обов’язкових результатів навчання природничої освітньої галузі ДСБСО («розвиток наукового мислення, набуття досвіду розв’язання проблем»), шляхом введення до матеріалів занять проблемних питань, пов’язаних з утворенням ковалентних зв’язків.