АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ У ЛАБОРАТОРНОМУ ПРАКТИКУМІ З ДОСЛІДЖЕННЯ γ-ВИПРОМІНЮВАННЯ ЗАСОБАМИ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/cusu-pmtp-2024-1-8

Ключові слова:

активізація пізнавальної діяльності студентів, дослідження γ-випромінювання, лабораторний практикум, інтерактивні методи навчання, візуалізація даних, комп’ютерне моделювання.

Анотація

У статті досліджується вплив цифрових технологій на активізацію пізнавальної діяльності студентів у лабораторному практикумі з дослідження γ-випромінювання. Стаття присвячена дослідженню методів організації та виконання експериментальних завдань із вивчення γ-випромінювання, які ґрунтуються на циклах експериментального й теоретичного дослідження. Здійснюється порівняння результатів реального та віртуального експериментів, яке дає змогу продемонструвати узгодження циклів експериментального й теоретичного дослідження. Це підкреслює важливість використання цифрових інструментів у навчанні фізики та свідчить про те, що віртуальні експерименти можуть бути ефективним доповненням до реальних досліджень. Результати дослідження засвідчують, що запропоновані варіанти організації дослідницьких і прикладних експериментів, а також феноменологічних, функціональних і константантних дослідів свідчать про забезпечення вищої якості наукового пізнання студентами. Важливим аспектом дослідження є акцент на потребі активізації пізнавальної діяльності студентів. Використання програмного забезпечення для імітації виконання фізичних дослідів і лабораторних робіт з фізики може допомогти в цьому. Описуються особливості програмного забезпечення, що має відповідати таким вимогам: інтерактивність та візуалізація – можливість інтерактивної взаємодії з користувачем, графічна візуалізація результатів експериментів для кращого розуміння фізичних процесів; реалістичність – використання реалістичних параметрів, видача достовірних фізичних даних; можливість налаштування параметрів – зміна параметрів експериментів для дослідження різних сценаріїв та отримання різних результатів; аналіз результатів – функції для аналізу отриманих даних, включно з побудовою графіків, обробкою результатів і порівняння з теоретичними моделями; підтримка викладачів і студентів – інструменти для створення й обміну лабораторними роботами; можливості спільної роботи над проєктами викладачів і студентів (доступ до спільного хмарного середовища). Обґрунтовується, що програмне забезпечення, яке відповідає цим вимогам, ефективно допомагатиме студентам і викладачам у проведенні лабораторних робіт з фізики, а також розширить їх можливості для вивчення та дослідження фізичних явищ. Перспективи подальших досліджень вбачаються в розробці й апробації такого програмного забезпечення.

Посилання

Ковальов Л. Є., Медведєва М. О., Побережець І. І. Використання інтерактивного імітатора фізичних процесів Step в освітньому процесі у закладах вищої освіти. Фізико-математична освіта. 2021. Випуск 3 (29). С. 68–73. DOI: https://doi.org/10.31110/2413-1571-2021-029-3-011.

Mykolaiko V. V. Development of independent cognitive activity of higher education applicants in teaching physics in pedagogical institutions of higher education. Наукові інновації та передові технології. 2023. № 10 (24). С. 463–476. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-10(24)-463-476.

Подопригора Н. В., Чередник Д. С. Розвиток навчально-пізнавальної компетентності учнів у процесі виконання практико-орієнтованих завдань з фізики в цифровій лабораторії Vernier. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія № 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2023. Вип. 92. С. 100–106. DOI: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.

series5.2023.92.1.21.

Радченко М. І., Голубєва М. О., Бахтіярова Х. Ш. Засоби активізації пізнавальної діяльності студентів на лекціях. Наукові записки НаУКМА. Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота. 2015. Т. 175. С. 29–32. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaUKMApp_2015_175_5.

Салтикова А. І., Завражна О. М., Стома В. М. Шляхи активізації пізнавальної діяльності студентів на спеціальному практикумі з фізики мікросвіту. Фізико-математична освіта. 2020. Вип. 1 (23). С. 116–121. DOI: https://doi.org/10.31110/2413-1571-2020-023-1-019.

Сальник І. В., Сірик Е. П., Соменко Д. В. Використання платформи Arduino у підготовці вчителів фізики до STEM орієнтованого навчання. Інформаційні технології і засоби навчання, 2023, Том 95, № 3 (2023). 228 с. С. 124–142 [Ukraine]. DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v95i3.5155.

Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2022–2032 роки (схвалена розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 286-р) [Електронний ресурс]. Законодавство України. Верховна рада України: Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022–2032 роки» від 23 лютого 2022 р. № 286-р. URL: http://surl.li/rqqzm (дата

звернення: 17.03.2024).

Царенко О. М., Сальник І. В., Сірик Е. П., Сірик П. В. Лабораторний практикум з курсу загальної фізики: квантова фізика. Навчально-методичний посібник. Кіровоград : РВВ КДПУ імені Володимира Винниченка, 2014. 86 с. URL: https://phm.cuspu.edu.ua/images/KVANTOWA.pdf (дата звернення: 17.03.2024).

Kostyria I., Bereziuk D., Sadovyi M., Podoprygora N., & Tryfonova O. Use of smart technologies in the training of specialists in higher education institutions. Amazonia Investiga. 2023. Vol. 12 (62). P. 149–157. https://doi.org/10.34069/AI/2023.62.02.13.

Mykolaiko V., Honcharuk V., Gudmanian A., Kharkova Y., Kovalenko S., Byedakova S. Modern Problems and Prospects of Distance Educational Technologies. International journal of computer science and network security, 2022. Vol. 22, No. 9. P. 300-306. DOI: https://doi.org/10.22937/IJCSNS.2022.22.9.40

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-08