ОБРАЗ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В НОВІТНІЙ АНГЛОМОВНІЙ ПРОЗІ

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком штучного інтелекту та його присутністю в культурі, літературі й аудіовізуальних практиках. Сучасні художні твори не лише відображають технологічні трансформації, але й формують суспільне уявлення про можливості та ризики штучного інтелекту. Метою статті є комплексне дослідження образів штучного інтелекту в сучасній літературі та пов’язаних із ними цифрових практиках, а також виявлення ключових наративних моделей, етичних проблем і культурних стратегій репрезентації штучного інтелекту. Основні результати полягають у визначенні спільних для сучасної прози тенденцій: акцент на відмінностях між людським і машинним, переосмислення агентності штучних істот, моделювання майбутніх соціальних систем і критичне осмислення залежності особи від технологічного середовища. Порівняльний аналіз засвідчує, що твори К. Ішіґуро, Є. Мак’юена, М. Веллс, Д. Еггерса та Н. Т. Стівенсона пропонують різні сценарії співіснування людини та штучного інтелекту – від гуманістичних інтерпретацій до більш песимістичних моделей контролю та втрати автономії. Додаткове залучення українських досліджень у сфері культурології та медіамистецтва дозволяє показати, що національний академічний дискурс також активно інтегрує проблематику штучного інтелекту в контекст постмодерної та цифрової культури. У висновку зазначено, що репрезентації штучного інтелекту виступають важливим механізмом осмислення технокультурних викликів сучасності та сприяють формуванню критичного бачення майбутніх взаємин між людиною і технологіями. Робота окреслює перспективи для подальших міждисциплінарних досліджень у галузі цифрової гуманітаристики та літературознавства.