ОБРАЗ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В НОВІТНІЙ АНГЛОМОВНІЙ ПРОЗІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-215-9

Ключові слова:

штучний інтелект, робот, фантастика, сатира, контраст, філософська рефлексія

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком штучного інтелекту та його присутністю в культурі, літературі й аудіовізуальних практиках. Сучасні художні твори не лише відображають технологічні трансформації, але й формують суспільне уявлення про можливості та ризики штучного інтелекту. Метою статті є комплексне дослідження образів штучного інтелекту в сучасній літературі та пов’язаних із ними цифрових практиках, а також виявлення ключових наративних моделей, етичних проблем і культурних стратегій репрезентації штучного інтелекту. Основні результати полягають у визначенні спільних для сучасної прози тенденцій: акцент на відмінностях між людським і машинним, переосмислення агентності штучних істот, моделювання майбутніх соціальних систем і критичне осмислення залежності особи від технологічного середовища. Порівняльний аналіз засвідчує, що твори К. Ішіґуро, Є. Мак’юена, М. Веллс, Д. Еггерса та Н. Т. Стівенсона пропонують різні сценарії співіснування людини та штучного інтелекту – від гуманістичних інтерпретацій до більш песимістичних моделей контролю та втрати автономії. Додаткове залучення українських досліджень у сфері культурології та медіамистецтва дозволяє показати, що національний академічний дискурс також активно інтегрує проблематику штучного інтелекту в контекст постмодерної та цифрової культури. У висновку зазначено, що репрезентації штучного інтелекту виступають важливим механізмом осмислення технокультурних викликів сучасності та сприяють формуванню критичного бачення майбутніх взаємин між людиною і технологіями. Робота окреслює перспективи для подальших міждисциплінарних досліджень у галузі цифрової гуманітаристики та літературознавства.

Посилання

Готинян-Журавльова В. В., Сумченко І. В. Образи штучного інтелекту в літературі та мистецтві: від мітів до реальної загрози. Культурологічний альманах. 2025. № 3. С. 303–308. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.3.37

Colella S. «The Language of the Digital Air»: AI-Generated Literature and the Performance of Authorship. Humanities. 2025. № 14(8). Article 164. https://doi.org/10.3390/h14080164

Печеранський І., Губернатор О. Нові наративи, імерсійні та інтерактивні художні практики в відеоарті та аудіовізуальній культурі епохи постмодерну. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Мистецтвознавство. 2024. Вип. 50. С. 67–73. DOI: 10.31866/2410-1176.50.2024.306795

Danaher J. Techno-optimism: an Analysis, an Evaluation and a Modest Defence. Philosophy & Technology. 2022. № 35. Article 54. https://doi.org/10.1007/s13347-022-00550-2

Yu C. Robots, AI, and the Metaverse: Distinguishing the Intelligent Images in Science Fiction Movies. Critical Arts. 2023. № 38(2–3). Р. 132–144. https://doi.org/10.1080/02560046.2023.2249966

Appel M., Krause S., Gleich U., Mara M. Meaning through fiction: Science fiction and innovative technologies. Psychology of Aesthetics. Creativity, and the Arts. 2016. № 10(4). Р. 472–480. https://doi.org/10.1037/aca0000052

Ishiguro K. Klara and the sun. Faber and Faber, 2021.

McEwan, I. Machines like me. Jonathan Cape, 2019.

Wells M. All systems red (The Murderbot Diaries, Book 1). Tor.com, 2017.

Eggers D. The Circle. Knopf, 2013.

Stephenson N. The Diamond Age: Or, A young lady's illustrated primer. Bantam Spectra, 1995.

Tales of Innovation and Imagination. ESA Publications Division, 2004.

Science Fiction by Scientists: An Anthology of Short Stories. Springer, 2017.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-30

Як цитувати

Бхіндер, Н. В. (2025). ОБРАЗ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В НОВІТНІЙ АНГЛОМОВНІЙ ПРОЗІ. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, (215), 71–77. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-215-9