ПЕРЕКЛАДАЦЬКІ ПРИЙОМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ АВТОРСЬКОГО ІДІОСТИЛЮ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ МЕМУАРІВ (НА МАТЕРІАЛІ ТЕКСТУ БРІ ЛІ «EGGSHELL SKULL»)

Анотація

У статті досліджується явище ідіостилю автора в контексті літературного перекладу на прикладі мемуарного твору Брi Лі «Eggshell Skull». Ідіостиль у цьому випадку розуміється як унікальний мовно-стилістичний почерк автора. Зокрема він відіграє важливу роль у формуванні унікального та неповторного «звучання» літературного тексту. Збереження цього ідіостилю в перекладі належить до основних та складних завдань, оскільки вимагає не лише мовної точності, але і стилістичної та культурної чутливості перекладача. У центрі дослідження поставлено виявлення мовних засобів, за допомогою яких відбувається реалізація власного ідіостилю Брi Лі. Зокрема це професійна юридична термінологія, розмовна лексика, вульгаризми, ідіоми та власні назви різних типів. Розглянуто систему перекладацьких прийомів, застосованих у перекладі для адекватного відтворення цих елементів. Базуючись на класифікації перекладацьких прийомів Л. Моліни та А. Уртадо Албіра, автори виокремлюють дев’ять технік, які використовувалися в перекладі досліджуваного тексту. Найчастотнішими серед них виявилися калька (найбільший відсоток вживань), адаптація, усталений еквівалент, запозичення та посилення. Менш уживаними були (перелік у порядку спадання) опис, транспозиція, дискурсивне утворення та модуляція. Результати дослідження свідчать про прагнення перекладача зберегти автентичність та експресивність оригінального тексту, що має особливу важливість для мемуарів, які характеризуються суб’єктивністю та емоційною насиченістю. Крім того, зазначено, що жанрова специфіка мемуарів, зокрема оповідь від першої особи та автобіографічність, суттєво впливає на вибір перекладацької стратегії та низки перекладацьких рішень. Дослідження визначає перспективне вивчення перекладацьких прийомів, застосованих при перекладі прозових текстів.