ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ КОНОТАТИВНИХ ЗНАЧЕНЬ КОЛЬОРАТИВІВ У РІЗНИХ КУЛЬТУРАХ СВІТУ

Анотація

У статті висвітлено порівняльний аналіз конотативних значень кольоративів на матеріалі фразеологізмів та сталих висловів в українській, англійській та німецькій мовах. Метою дослідження є виявлення спільних та відмінних лексичних конотацій кольоративів та з’ясування показника універсальності або культурної специфічності цих значень.Актуальність теми зумовлена дедалі більшим інтересом до вивчення когнітивних аспектів кольоративів як лексико-семантичної групи та необхідністю глибшого розуміння мовної картини світу, що формується під впливом культурно-історичних чинників. У роботі зосереджено увагу на фразеологічних одиницях та сталих висловах, до складу яких входять назви основних кольорів: білий, чорний, червоний, жовтий, зелений та синій. Кожен кольоратив детально розглянуто як носій обумовлених певною культурою асоціацій, символічних значень та соціальних оцінок.Проаналізовано масив матеріалу української, англійської та німецької мов, що є репрезентативним для зазначених мовних систем. З’ясовано, що конотативні значення кольоративів здебільшого мають універсальний характер, проте у низці випадків вони є культурно-специфічними. Зокрема виявлено, що білий колір має універсальну конотацію чистоти, невинності, тривоги, офіційності та смерті; чорний колір – небезпеки, печалі та горя; червоний колір – сорому, збентеження, гніву, небезпеки, сигналу попередження, важливості; жовтий колір – боягузтва, заздрості, радості, успіху; синій колір – емоційних та психічних станів, соціального статусу, явищ природи; зелений колір – молодості та недосвідченості, природи й життя, грошей та матеріальних благ, заздрості, позитивних змін.Доведено, що кольоративи суттєвою мірою відіграють роль маркерів етнокультурних стереотипів, відтворюють цінності суспільства та виконують ідентифікаційну функцію у формуванні менталітету. Здобуті результати можуть бути використані у зіставній лінгвістиці, когнітивній лінгвістиці, етнолінгвістиці, лінгво-культурології, перекладознавстві та міжкультурній комунікації. Схарактеризовано перспективи подальших досліджень.