ЧОЛОВІЧІ ТА ЖІНОЧІ ІМЕНА УМАНЦІВ ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

Автор(и)

  • М. В. Войнова Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка https://orcid.org/0009-0008-3290-5951

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-213-6

Ключові слова:

антропонімікон, ім’я, власне особове ім’я, етимологія, іменни́к, іменний репертуар, онім, єврейські імена

Анотація

Статтю присвячено дослідженню семантико-етимологічних особливостей чоловічих та жіночих імен мешканців Умані. Проаналізовано етнічний склад населення міста у 1920–1925 роках. Коротко описано праці, присвячені дослідженню подільського антропонімікону та антропонімікону єврейської діаспори у Європі. Опрацьовано оцифровані акти цивільного стану за 1920–1925 роки, які знаходяться в базі інтернет-ресурсу FamilySearch. У дослідженні використано принцип наукової етимології. Зафіксовано 83 чоловічі і 73 жіночі імені (без врахування похідних форм), загалом 192 чоловічі ім’явжитки і 157 – жіночих, здійснено класифікацію жіночих та чоловічих імен за походженням, виокремлено 9 груп імен. Описано особливості кожного етимологічного пласту.Здійснено порівняння антропонімікону українців та євреїв. Описано процес входження деяких єврейських імен у європейський антропонімікон та зміну їх звучання під впливом грецької та латинської мов, а також результати впливу політики русифікації на іменний репертуар уманців.Спостерігається майже виняткове використання давньоєврейських імен у єврейській спільноті Умані. В українській спільноті міста абсолютно переважали давньогрецькі імена, що було зумовлено привославним віросповіданням більшості українців – мешканців міста. Узагальнено, що антропонімічні системи, які сформувалися в культурах різних народів, можуть залишатися порівняно герметичними або зазнавати стороннього впливу. З’ясовано, що антропонімікон уманців початку ХХ століття був неоднорідним через домінування в місті єврейської етнічної групи. Замкненість єврейського етносу дозволила захистити іменний репертуар від впливу інших мов. Антропонімікон українців складався зі слов’янських і запозичених онімів із кількісним переважанням останніх і більше постраждав унаслідок політики русифікації.

Посилання

Блажчук Ю.І. Антропонімія Уманщини XVII – початку XXI ст.: автореф. дис. канд. філол. наук: Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. Київ, 2008. 20 с.

Скрипник Л. Г., Дзятківська Н. П. Власні імена людей: слов.-довід. / за ред. В. М. Русанівського. НАН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. 3-тє вид., випр. Київ: Наук. думка, 2005. 334 с.

Grzenia J. Słownik imion. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2002. 362 s.

Abramowicz Z. Antroponimia Żydów białostockich jako zwierciadło kontaktów językowych i kulturowych. URL: https://www.academia.edu/ (дата звернення: 21.02.2025).

Abramowicz Z. Synkretyzm antroponimii Podlasia. URL: https://www.academia.edu/ (дата звернення: 21.02.2025).

Оцифровані акти цивільного стану міста Умань за 1920–1925 рр. URL: https://www.familysearch. org/uk/ (дата звернення: 20.03.2025).

Шоля І. Запозичені чоловічі та жіночі імена в іменнику Ужгорода ХХ століття. Науковий вісник УжНУ Серія: Філологія. 2021. Вип. 1(45). С. 500.

Spis Imion Żydowskich. Nakładem Gminy Wyznaniowej Żydowskiej w Warszawie Warszawa, 1928. URL: https://rcin.org.pl/ (дата звернення: 30.03.2025).

База даних імен та прізвищ мешканців України. URL: https://www.pra.in.ua/uk (дата звернення: 30.03.2025).

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-30

Як цитувати

Войнова, М. В. (2025). ЧОЛОВІЧІ ТА ЖІНОЧІ ІМЕНА УМАНЦІВ ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, (213), 52–59. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-213-6

Номер

Розділ

РОЗДІЛ І ОНОМАСТИЧНІ СТУДІЇ