ОНІМНИЙ КАЛАМБУР У МЕМЕТИЧНОМУ ДИСКУРСІ ЯК ПРОДОВЖЕННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ ТРАДИЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-213-2Ключові слова:
культурологічні студії, літературний дискурс, мем, меметичний дискурс, стилістичний прийом, каламбур, онімний каламбурАнотація
Стаття зосереджена на дослідженні онімного каламбуру в меметичному дискурсі, тобто стилістичних прийомів, заснованих на онімній грі, що є невід’ємною частиною мемів. Каламбур розглядається як специфічна мовна конструкція, яка дозволяє одночасно актуалізувати два лексичних значення в одному контексті.Зіткнення двох різних значень у каламбурі призводить до непорозуміння, що викликає порушення очікувань адресата; чим більший розрив між цими значеннями – тим яскравішим є створений образ і сильнішим гумористичний ефект.Каламбур може тлумачитися не лише як стилістичне явище, але і як порушення шаблону. Він функціонує як механізм когнітивного дисонансу: реципієнт очікує певного семантичного продовження, шаблону, але раптове виникнення альтернативного значення підриває ці очікування. Такий несподіваний зсув перериває звичний спосіб сприйняття, викликаючи здивування, часто сміх. Під час створення каламбуру мовними тригерами можуть слугувати оказіональні слова-«портмоне», багатозначні слова, омофони, омографи, пароніми та навіть візуальні елементи, які створюють візуальний каламбур. Незалежно від того, чи викликаний каламбур: багатозначністю, омофонією чи графічною подібністю, він розпалює нашу уяву, певним чином спотворюючи й плутаючи наше сприйняття, створюючи ефект порушених очікувань. Меметичний дискурс є полімодальним, оскільки ґрунтується на поєднанні вербального та візуального компонентів. Їхня взаємодія породжує специфічний, часто несподіваний ефект у створенні каламбурів, що значною мірою залежить від ролі візуального компонента. Участь візуального компонента у створенні каламбуру може мати три ступені візуалізації: 1) помірний: коли зображення є лише ілюстрацією без реального внеску у гру слів; 2) рівнозначний: коли зображення є рівноправним учасником гри слів; 3) домінантний: «безслівні» або суто візуальні каламбури, не гра слів, а гра зображень, де картинки вступають у взаємодію, семантично перекриваючись. Відповідно до своїх онімних характеристик, каламбури можна поділити на антропонімні, ідеонімні, топонімні, хрематонімні та етнонімні типи.
Посилання
Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: підручник. Київ : Видавн. центр Академія, 2004. 344 с.
Soloviova N., Salata I., Sorochan L. Literary discourse in foreign language teaching. Literary discourse: theoretical and practical aspects / eds. M. Vardanian, V. Hamaniuk, M. Berezhna et al. Riga : Publishing House “Baltija Publishing”, 2020. P. 214-231.
Nissenbaum A., Shifman L. Internet memes as contested cultural capital: The case of 4chan’s/b/board. New Media & Society. 2017. Vol. 19, no. 4. P. 483–501.
Hempelmann C. Puns. Encyclopedia of humor studies / ed. S. Attardo. Thousand Oaks, CA : Sage, 2014. P. 612–615.
Leech G. N. A linguistic guide to English poetry. Taylor & Francis Group, 2016. 256 p.
Miller T., Hempelmann C., Gurevych I. SemEval-2017 task 7: detection and interpretation of English puns. Proceedings of the 11th International workshop on Semantic Evaluation (SemEval-2017), Vancouver, Canada. Stroudsburg, PA, USA, 2017. https://doi.org/10.18653/v1/s17-2005.
Brown J. Eight types of puns. PMLA / Publications of the Modern Language Association of America. 1956. Vol. 71, no. 1. P. 14–26. https://doi.org/10.2307/460188.
McAlpine E. James Merrill's puns. Essays in criticism. 2018. Vol. 68, no. 4. P. 488–509. https://doi.org/10.1093/escrit/cgy020.
Attridge D. Unpacking the portmanteau; or, Who's Afraid of Finnegans Wake?. On puns: the foundation of letters / ed. J. Culler. Oxford : Basil Blackwell Ltd., 2004. P. 140–155.
Ulmer G. The puncept in grammatology. On puns: the foundation of letters / ed. J. Culler. Oxford : Basil Blackwell Ltd., 2004. P. 164–189.
Jaech A., Koncel-Kedziorski R., Ostendorf M. 2016. Phonological pun-derstanding. Proceedings of the 2016 Conference of the North American Chapter of the Association for Computational Linguistics: human language technologies. San Diego, California, 2016. P. 654–663.
Attardo S. Universals in puns and humorous wordplay. Cultures and traditions of wordplay and wordplay research / ed. E. Winter-Froemel and V. Thaler. Berlin/Boston: Walter de Gruyter GmbH, 2018. P. 89–110. URL: https://www.researchgate.net/publication/328605576_Universals_in_puns_and_humorous_ wordplay (date of access: 25.04.2025).
Wales K. A dictionary of stylistics. 3rd ed. London and New York : Routledge, 2014. 497 p.
Yanyan Z., Wei L. Joint detection and location of english puns. Proceedings of the 2019 Conference of the North American Chapter of the Association for Computational Linguistics: human language technologies. 2019. V. 1. Minneapolis, Minnesota. P. 2117–2123.
Attardo S. Linguistic theories of humor. Berlin : Mouton de Gruyter, 1994. 426 p.
Carroll L. Alice’s adventures in Wonderland. URL: https://hornbakelibrary.wordpress.com/2015/10/08/ the-mouses-tale/ (date of access: 25.04.2025).
Moore C.A. Seriously Funny: Metaphor & the Visual Pun. URL: https://catherineannemoore.medium.com/metaphor-the-visual-pun-1cd7ec7bd044 (date of access: 25.04.2025).
Kince E. Visual puns in design: the humorous image as a communication tool. NewYork : International Universities Press, 1982. 168 p.
Giorgadze M. Categories of visual puns. European Scientific Journal, ESJ. 2016. Vol. 11(10). URL: https://test.eujournal.org/index.php/esj/article/view/6855 (date of access: 25.04.2025).
Hempelmann C. F., Miller T. Puns. The Routledge handbook of language and humor. New York, NY : Routledge, 2017. P. 95–108. https://doi.org/10.4324/9781315731162-8.
Hempelmann C.F., Samson A. Visual puns and verbal puns: descriptive analogy or false analogy? New Approaches to the Linguistics of Humor / eds. D. Popa and S.Attardo. Galati: Duarea de Jos Andrea, 2007. P. 180–196.
Nayyar R. The best memes of 2024. URL: https://hyperallergic.com/973911/the-best-memes-of-2024/ (date of access: 25.04.2025).
