КАРТИНА СВІТУ В АФОРИСТИЦІ С. Є. ЛЕЦА
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2023-204-8Ключові слова:
афоризм, парадокс, іронія, гумор, світогляд, людина, історія, владаАнотація
У статті на основі аналізу домінант аксіології та світогляду Станіслава Єжи Леца досліджуються особливості картини світу митця, який зробив вагомий внесок у світову афористику ХХ ст. Визначено основні чинники, що детермінували його світоглядну та мистецьку позицію, наголошено на філософічності творчості. З’ясовано, що пріоритетними для письменника є антропоцентрична та онтологічна проблематика. У центрі афористики С.Є. Леца постає людина в екзистенційному та аксіологічному вимірах. Незважаючи на домінуючий сатиричний пафос творчості письменника, доводиться думка про співвіднесеність позитивної програми мислителя з моральними основами життя, з вірою в людину. Гумор та сатира у художній системі Станіслава Єжи Леца стають засобами пізнання світу та своєрідною формою опору проти неприйнятної дійсності. Осмислюється роль культурної та історичної пам’яті, зв’язку поколінь у подоланні вселенського зла. Виокремлено концепти, що оприявнюють картину світу митця: свобода, людина, віра, час, право, історія, розум, влада, ідея, слово. Проаналізовано принципи художньої структури афоризмів. Значна увага приділяється дослідженню засобів, які дають змогу проникнути у глибинний зміст висловлювання, розширити їхню смислову ємкість: парадоксальності, метафоричності, пародійній трансформації, мовній грі, асоціативності, оксюморонності, семантичним зсувам. На конкретних прикладах простежено розгортання концептів та векторів інтертекстуальних зв’язків, особливості їх вербалізації у картині світу митця. Досліджено складну систему внутрішніх перекличок між афоризмами, які, віддзеркалюючи різні аспекти думки, ілюструють її багатоаспектність, складність людського буття та водночас спонукають читача до діалогу, інтенсифікують його інтелектуальну діяльність. Особлива увага приділяється аналізу жанрової специфіки афористичної спадщини Леца, що, поєднуючи ліричний та сатиричний складники, відрізняється філософським поглядом на світ. У результаті дослідження стверджується, що ключовим для авторської картини світу Станіслава Єжи Леца є свобода як філософська і соціальна категорія, свобода як передумова творчості.
Посилання
Коська Л.М. Пурімово-уродинна лекція для Станіслава Єжи Леца. URL: http://zbruc.eu/node/87902 (дата звернення: 02.02.2023).
Павлишин А. «Залишилося мало часу. Нам і далі загрожує вічність» ; вид. 2-е. Київ : Дух і Літера, 2021. 352 с.
«Залишилося мало часу. Нам і далі загрожує вічність» (Станіславу Єжи Лецу виповнилося 110 років). С. 330–341. URL: https://zbruc.eu/node/87528 (дата звернення: 02.02.2023).
Шарманова Н.М. Знаковість афористики Б.Д. Грінченка: перетин мовного та національного кодів. Філологічні студії. Лінгвістика і поетика тексту. 2014. Вип. 10. С. 233–247. URL: https://core.ac.uk (дата звернення: 07.02.2023).
Українська мова. Енциклопедія / В.М. Русанівський та ін. Київ : Українська енциклопедія, 2000. 752 с.
Даль В.И. Толковый словарь русского языка. URL: https://gufo.me>dict>dal> (дата звернення: 09.02.2023).
Дзюба І., Костенко Л., Пахльовська О. «Гармонія крізь тугу дисонансів…». Київ : Либідь, 2016. 584 с.
Скуратівський В. Афоризм – колись і сьогодні. Українська афористика. Київ : Просвіта, 2001. С. 9–26.
Буряк О. Міфологізм художнього мислення Богдана-Ігоря Антонича та Ігоря Калинця : монографія. Кропивницький : Лисенко В.Ф., 2021. 118 с.
Лец С.Е. Непричесанные мысли / пер. с пол. Е.В. Смирновой. Москва : РИПОЛ классик, 2013. 540 с.
Лєц. С.Є. Нові незачісані думки. Вибір у перекладі та з передмовою Ігоря Костецького. Мюнхен : На горі, 1965. 36 с. URL: http://diasporiana.org./ua/wp-content/uploads/books/25107/file/pdf (дата звернення: 18.01.2023).
Афоризми: Велика книга мудрості / упоряд. О.О. Мінько. Київ : КМ Publishing, 2012. 768 c.
Потебня О. Думка й мова. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / за ред. М. Зубрицької. Львів : Літопис, 2002. 831 с.